Очікуючи на рішення Венеціанської комісії: так хто справжній переможець?
Поки в Україні йде запекла боротьба за те, щоб зберегти які не які антикорупційні здобутки нової України, Венеціанська комісія підготувала рішення щодо резонансного освітнього закону, яке буде опубліковане днями, і з нагоди якого ми навіть вчора організували поважний круглий стіл про нову політику сусідства для України. Окремі українські посадовці на випередження почали інтерпретувати рішення Венеціанки як програш Угорщини, виграш для України. Але якщо відверто, то ознайомившись з цим рішенням (подяка добрим людям, які надали його напередодні у розпорядження Центру "Нова Європа"), у мене склалось враження, що це якраз той випадок, коли виграла швидше Росія, аніж Україна.
Це при тому, що я особисто дуже з великою пересторогою ставлюсь до схильності інтерпретувати ті чи інші рішення/дії як окремих політиків, так і окремих держав як такі, що написані за сценарієм Кремля або обов"язково грають на руку Кремля.
З рішенням венеціанки інакше. Адже саме занепокоєння щодо порушення прав російськомовної меншини – це те, що найбільш ріже око недостатньо заглибленому в освітню тематику читачу. Якщо ніяких змін в останню хвилину не відбулось, то ми отримаємо більш ніж жорстку рекомендацію, виписану у пункті 124 висновку венеціанки. А саме (перепрошую за непрофесійний переклад): "...параграф 4 Статті 7 не забезпечує рішення для мов, які не є офіційними мовами ЄС, зокрема російської мови як найбільш часто вживаної мови, окрім державної. Менш сприятливе ставлення до цих мов складно виправдати і таким чином є дискримінаційним. Беручи це до уваги, належним рішенням буде внести поправки до статті 7 і замінити це положення більш збалансованим і більш чітко прописаним...". Така рекомендація Венеціанської комісії, очевидно, буде цінним подарунком для укріплення російського наративу про переслідування російськомовних в Україні.
Отож, освітній закон продовжує бити по Україні вже з іншого боку. Росія може стати випадковим переможцем угорсько-українського протистояння. Є випадкові жертви, а в цьому випадку маємо випадкового переможця. Якщо дійсно випадкового. Від політиків та дипломатів інших країн регіону доводилось чути на початку епопеї з міжнародним засудженням закону про те, що вони особливо активно не реагують і не будуть реагувати на закон, тому що угорці роблять за них всю чорну роботу. Виглядає, що це якраз той випадок, коли найкраще угорці виконали чорну роботу за росіян. Для нас – це черговий урок, як боляче можуть бити до кінця непродумані та непрокомуніковані рішення зокрема і непередбачуваність нас як партнера загалом.
А загалом, рішення Венеціанки не змінить основного в міжнародному контексті для України: вже сформованого в інших країн ЄС сприйняття, що те, яким чином була внесена стаття 7, є помилкою України, але реакція Угорщини також не є адекватною.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
