23 травня 2018, 12:29

Українці дають Заходу карт-бланш на приборкання тих, хто не бореться з корупцією?

У свіжому дослідженні на замовлення Міжнародного республіканського інституту (IRI) є низка достойних уваги речей. Але сьогодні зверну увагу на два моменти, які б дуже хотілось, щоб не загубились у новинній стрічці. І обидва ці моменти стосуються корупції, чи-то боротьби з нею.

По-перше, боротьба з корупцією чи не вперше виходить в топ-список проблем, які хвилююь українців особисто. Раніше вона постійно називалась українцями в трійці найважливіших проблем, які вони вбачають в цілому для країни, а не персонально для них і їхніх сімей. І це був достатньо показовий момент. Тепер вона фігурує фактично на третій позиції разом з війною на Донбасі як найважливіша особиста проблема для чверті українців (після росту цін та тарифи на житлово-комунальні послуги). Важливо зауважити, що йдеться саме про корупцію у державних органах. Тобто, спроби зліпити корупціонерів з антикорупційних активістів явно не увінчались успіхом. Натомість є дуже обережні підстави вважати, що українці нарешті почали розуміти, що корупція – це "не там далеко у верхах, і мене це не стосується", а щось таке, що прямо чи опосередковано впливає на рівень життя мій і моєї родини. Очевидно, потрібні й надалі кампанії, які на пальцях пояснюють такі речі.

По-друге, дещо несподіваний рівень нетолерантності українців до тих політиків, які не підтримуватимуть антикорупційних реформ, на кшталт запуску роботи Антикорупційного суду. Майже половина опитаних (47%) вважають, що в такому разі міжнародна спільнота має запровадити проти українських псевдо реформаторів і псевдо борців з корупцією у владі санкції. Ще майже сорок відсотків вважають, що треба карати грошима – чи то у вигляді припинення надання позик МВФ, чи просто поставити хрест на фінансовій допомозі Заходу для Україну. Очевидно, затяжний і явно не виграшний для української влади пінг-понг з Антикорупційним судом, наступ на антикорупціонерів, котрий у публічному дискурсі витіснив наступ на корупціонерів, зневіра у справедливе правосуддя, відчуття несправедливості на фоні новин про статки і стиль життя політиків першого ешелону зробили свою справу: українці дають Заходу карт-бланш на боротьбу з тими, хто не бореться з корупцією.

Важливий нюанс з розряду "ми здогадувались, але не могли довести": найбільший рівень відповідальності за антикорупційну реформу, згідно з цим же дослідженням, українці покладають на Президента країни (40%).

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Військова місія за принципом ''Мерседесу''

Ще якихось півроку тому переважна більшість українських співрозмовників (не кажучи про закордонних) не вірили, що військові контингенти країн-членів НАТО в принципі можуть бути присутніми на українській землі та ще й в осяжній перспективі...

Досить мантри про "Путін на це не погодиться"

Гарною новиною цих тижнів – особливо після останньої зустрічі "коаліції охочих", котрій ще належить перетворитись на "коаліцію рішучих" – є те, що дискусія про гарантії безпеки для України важко, болісно, але все ж перетворюється з концепту у план дій...

Гарантії безпеки не роздають, їх вигризають

"Ми через це проходили, це дуже неприємно, нам американці теж навʼязали перемирʼя. Ми і досі в перемирʼї, вже 72 роки... Але все насправді виявилось не так страшно – це дало нам можливість розвинути економіку, забезпечити добробут людей...

Від обрання до інавгурації. Що вже вдалось Україні з ''другим'' Трампом

У день інавгурації 47-го президента США можна з певністю стверджувати, що Україна не втрачала часу даремно після американських виборів, коли одночасно потрібно було мати справу з двома американськими президентами: ще з діючим і вже з новообраним...

Україна-Польща. Шанс на вихід з кризи довіри

Інколи у відносинах між двома країнами є питання, які отруюють все. Довіру. Співпрацю. Атмосферу. Таким питанням у відносинах між Україною та Польщею в якийсь момент стало питання пошукових та ексгумаційних робіт на території України...

Чим вам, на Заході, допомогти?

У нас в Центрі "Нова Європа" є одне неписане правило: адвокаційні візити за кордон не повинні тривати більше тижня плюс дорога. Інакше – починаєш потрохи втрачати звʼязок з українською реальністю...