7 травня 2020, 17:27

"Вантажі з Китаю" і "допомога Китаю". Відчуваєте різницю?

Котрий тиждень поспіль з сумом спостерігаю, як з Китаю роблять не тільки ледве не рольову модель у боротьбі з коронавірусом і головного донора України. Як 34% українців, за даними КМІС, вважають, що найбільш ефективно Україні у боротьбі з пандемією коронавірусу може допомогти Китай. І тільки 10% – ЄС і 8,7 % – США.

Насправді, якщо подивитись на наявні дані, то якраз може виявитись, що ключовими донорами України в умовах пандемії є західні партнери – ті ж Європейський Союз і США. А Китай просто вдало комунікує. Нічого дивного: ще у січні ЄС надіслав до Китаю понад 50 тонн медичного обладнання, але на прохання китайського уряду не афішував це в медіа. А от коли Китай щось надсилає, то "афішування" відбувається у неспівмірному до розміру (і часто якості) допомоги масштабі. Як результат, 52% італійців називають Китай найбільш дружньою країною.

Ми в Центрі вирішили не бути голослівними і підготували аналітичну довідку та інфографіку, в якій зобразили, хто, в якому обсязі і чим допомагає Україні під час пандемії. Це ще раз наштовхує на думку, що, очевидно, в Україні багато хто під впливом постійних повідомлень про черговий літак з медобладнанням з Китаю, придбане переважно за кошти з України, вирішив, що йдеться про безкінечний потік гуманітарної допомоги Китаю. Тобто, "вантажі з Китаю" прирівняли до "допомоги Китаю".

Звісно, у Києві мають бути вдячні всім міжнародним партнерам, які так чи інакше допомагають Україні в часи пандемії, зокрема і Китаю. Водночас, має бути й об'єктивна оцінка допомоги та адекватна комунікація, а не підживлення чергового міфу. Адже як бачимо на досвіді Італії, від вчасної промоції допомоги до статусу найбільш дружньої країни – один крок. З усіма потенційно можливими від таких статусів наслідками.

А тепер про допомогу в цифрах:



Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Військова місія за принципом ''Мерседесу''

Ще якихось півроку тому переважна більшість українських співрозмовників (не кажучи про закордонних) не вірили, що військові контингенти країн-членів НАТО в принципі можуть бути присутніми на українській землі та ще й в осяжній перспективі...

Досить мантри про "Путін на це не погодиться"

Гарною новиною цих тижнів – особливо після останньої зустрічі "коаліції охочих", котрій ще належить перетворитись на "коаліцію рішучих" – є те, що дискусія про гарантії безпеки для України важко, болісно, але все ж перетворюється з концепту у план дій...

Гарантії безпеки не роздають, їх вигризають

"Ми через це проходили, це дуже неприємно, нам американці теж навʼязали перемирʼя. Ми і досі в перемирʼї, вже 72 роки... Але все насправді виявилось не так страшно – це дало нам можливість розвинути економіку, забезпечити добробут людей...

Від обрання до інавгурації. Що вже вдалось Україні з ''другим'' Трампом

У день інавгурації 47-го президента США можна з певністю стверджувати, що Україна не втрачала часу даремно після американських виборів, коли одночасно потрібно було мати справу з двома американськими президентами: ще з діючим і вже з новообраним...

Україна-Польща. Шанс на вихід з кризи довіри

Інколи у відносинах між двома країнами є питання, які отруюють все. Довіру. Співпрацю. Атмосферу. Таким питанням у відносинах між Україною та Польщею в якийсь момент стало питання пошукових та ексгумаційних робіт на території України...

Чим вам, на Заході, допомогти?

У нас в Центрі "Нова Європа" є одне неписане правило: адвокаційні візити за кордон не повинні тривати більше тижня плюс дорога. Інакше – починаєш потрохи втрачати звʼязок з українською реальністю...