29 січня 2021, 11:06

''Нічого про Україну без України''. Точно?

В Україні вже кілька днів радіють тому, що Байден хоч і поговорив з Путіним до Зеленського, але ж висловив у розмові з російським президентом "рішучу підтримку" (цитуючи Білий Дім) суверенітету України. Радіють незалежно від партійної приналежності і на офіційному рівні (якщо, звичайно, до такого рівня зараховувати публічні коментарі політтехнологів Банкової).

А де ж наша тверда і залізобетонна позиція, що "нічого про Україну без України"? Чи коли про нас без нас говорять позитивні речі, то так можна? І ми про цю формулу елегантно забуваємо?

А тепер серйозно і без жодної іронії. Можливо, настав і справді час чесно відповісти на питання: а чи не варто відкинути вбік зайву міфологізацію формули "нічого про Україну без України" і визнати, що вона порушувалась, порушується і, очевидно, буде порушуватись. Понад те, порушувалась і порушується в інтересах України теж. Адже коли міжнародні авторитетні політики, прихильно налаштовані до України чи то на прохання офіційного Києва, чи з власної волі говорили про Україну важливі речі іншим міжнародним політикам, менш прихильно налаштованим до України – це йшло нам тільки в плюс. І працювало часом значно краще, ніж ті самі речі намагались донести самі українці. Замовити слівце між країнами – так само нормально, як і замовити слівце про когось між людьми.

Скажу іншу страшну річ: в деяких випадках ми занадто мало користались, дозволяючи, щоб враження про Україну формували ті, хто ніс про нас погані новини – на кшталт Путіна та Орбана, а не, умовно кажучи, Меркель, Дуда чи Столтенберг. І прекрасно, що в невеличкій мережі тих, хто може замовити слово про Україну, може опинитись й американський президент власною персоною.

Отож, "нічого про Україну без України" – формула красива, пафосна і патріотична, але не дуже робоча (респект тим, хто її оформив). Однак, доцільніше було б її дещо переінакшити, щоб не вводити в оману ні українців, ні закордонних партнерів: "жодних рішень про Україну без України". А говорити про Україну без України не тільки можна, але часом і треба. Залежить від того, хто, кому і що саме говорить. Сподіваюсь, зокрема, що наступного разу Байден говоритиме з Путіним не тільки про "рішучу підтримку суверенітету" України, але й про не менш тверду підтримку відновлення територіальної цілісності України. З описом відповідних наслідків, якщо дехто у Кремлі збирається й надалі каламутити воду.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Саміт НАТО. Що для України?

Отже, Гаазький саміт НАТО для України. Коротко по гарячих слідах. - Вдалось зберегти статус- кво щодо майбутнього членства України в НАТО...

"Саміт 5%"

Що важливо врахувати ще до початку зустрічі НАТО в Гаазі? Гаазький саміт НАТО неможливо оцінювати за тими ж критеріями, за якими визначали успішність попередніх зустрічей Альянсу...

Tо the МУН* and back

Деякі думки напередодні місії в Місії (України при НАТО) Безмежно вдячна всім і кожному за вітання, які надійшли після підписання Президентом України Указу про моє призначенням Главою Місії України при НАТО...

''Коаліція рішучих'' та ''коаліція охочих''. Розплутуємо заплутаних.

У мене часто запитують, як я бачу "коаліцію рішучих", її обовʼязкові компоненти. А в останні півроку в деяких європейських столицях цікавляться ще й тим, якими є критерії для приєднання до такої коаліції) У загальних рисах я відповіла на це питання, коли, власне, пропонувала тут, у блозі, концепт такої коаліції на початку минулого року...

Військова місія за принципом ''Мерседесу''

Ще якихось півроку тому переважна більшість українських співрозмовників (не кажучи про закордонних) не вірили, що військові контингенти країн-членів НАТО в принципі можуть бути присутніми на українській землі та ще й в осяжній перспективі...

Досить мантри про "Путін на це не погодиться"

Гарною новиною цих тижнів – особливо після останньої зустрічі "коаліції охочих", котрій ще належить перетворитись на "коаліцію рішучих" – є те, що дискусія про гарантії безпеки для України важко, болісно, але все ж перетворюється з концепту у план дій...