9 лютого 2021, 13:22

Що означає сигнал з Німеччини про європейську перспективу для України?

Заява нещодавно обраного глави ХДС Німеччини Арміна Лашета про можливість відкриття європейської перспективи для України, що в перекладі на доступну українську означає "надання перспективи членства" в ЄС, є важливим політичним сигналом лідера важливої політичної сили Німеччини. Так, певним проривом якщо хочете.

І що цікаво: навіть якщо раптом сам Лашет в потребу такої європейської перспективи особисто не дуже вірить, а ця заява була, швидше, якимось політичним маневром в рамках кампанії зі здобуття партійної номінації на посаду канцлера, це не робить її менш важливим сигналом. Адже, по суті, демонструє: у боротьбі за кандидатство на найвищу посаду в Німеччині, однозначна публічна підтримка, даруйте за тавтологію, кандидатства України в ЄС не є ні партійною, ні електоральною перешкодою. Можливо, навіть позиціонується як перевага, якщо в рамках цієї боротьби кандидат так відкрито про це говорить.

Так, європейська перспектива для України вже не раз обговорювалась при підготовці позиційних документів ХДС, але так і не знайшла однозначного публічного відображення в цих документах. Ангела Меркель теж ніколи публічно про це не говорила.

Але погодьтесь: одна справа говорити про надання європерспективи, будучи кандидатом в кандидати в канцлери, інша – власне на посаді канцлера. Ангела Меркель відома тим, що з певного моменту гіпервідповідально ставилась до своїх заяв, керуючись принципом: ніколи не обіцяй того, що не впевнена, чи зможеш виконати. Однак, з наявної інформації, на відміну від того ж Еммануеля Макрона, сама по собі вона не була проти можливості такої перспективи для України (та Молдови) у майбутньому. Власне тому позиція німецького уряду навколо цього питання роками будувалась навколо формули "двері не зачинені, про інше ми поки не говоримо".

Плюсом для України безперечно буде те, що у разі створення чорно-зеленої коаліції (ХДС-Зелені) – а така ймовірність висока – партійна позиція щодо європейської перспективи буде суттєво посилена позицією Партії зелених, а не підважена чи розмита політичною силою, яка не дуже позитивно ставиться до такого підходу. Відтак, на рівні правлячої коаліції Німеччини для історії з українською європерспективою виникатиме достатньо сприятливе середовище. І це, звичайно, робить відхід з політичної сцени Німеччини канцлерки Меркель не таким гнітючим для України. Наразі для України важливо, аби пункт про необхідність відкриття європейської перспективи для України був зафіксований спочатку в партійних передвиборних програмах (ХДС, "зелені", "вільні демократи"), в потім і в коаліційній угоді. Також було б дуже добре, якби канцлерка Меркель з огляду на її впливовість та авторитет принаймні під кінець свого перебування на посаді також публічно підтримала б європейську перспективу для України.

Ну а нам, у Центрі "Нова Європа", особливо приємно було почути цю заяву, оскільки наприкінці минулого року ми замовили в Німеччині соціологічне дослідження, яке показало достатньо позитивні для України результати. Майже 50% німців заявили, що готові були б бачити Україну в ЄС. А на рівні німецької молоді – це понад 60%. У партнерстві з посольством України в Німеччині ми зробили чимало, аби донести результати цього опитування до німецьких десижнмейкерів та опініонлідерів (справжній респект тут посольству, яке прокомунікувало ці результати ледве не з кожним членом та членкинею Бундестагу). Цими цифрами – а німці люблять конкретні дані, а не пафосну риторику – ми надали аргумент тим, хто "в душі" підтримував перспективу членства для України, але боявся громадської думки. І забрали аргумент у тих, хто лукаво заявляв, що "я особисто "за", але ж суспільство у нас повністю проти".

А в Києві, поміж тим, не повинні забувати іншу знахідку з нашого німецького дослідження: головною перешкодою для членства України в ЄС німці вважають корупцію. І проста істина полягає у тому, що для нової німецької коаліції питання конкретних досягнень в реформах буде в більшому фокусі, аніж питання Донбасу, яке є персонально важливим для Меркель через інвестований власний політичний капітал у процес зупинення війни. Адже, у Німеччині, як сказав мені якось один з функціонерів ХДС, переконані: майбутнє України залежить виключно від її спроможностей провести внутрішні трансформації.

P.S. Цікаво, що перший закордонний лідер, з яким Лашет говорив на посаді нового очільника партії був Володимир Зеленський. І, схоже на те, що ця розмова також мала вплив на озвучену вчора позицію, бо Зеленський говорив Лашету якраз і про закріплення європейської перспективи для України. Сподіваюсь, такі речі надихнуть і президента в цьому ж напрямку працювати)

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Чим вам, на Заході, допомогти?

У нас в Центрі "Нова Європа" є одне неписане правило: адвокаційні візити за кордон не повинні тривати більше тижня плюс дорога. Інакше – починаєш потрохи втрачати звʼязок з українською реальністю...

Яким має бути запрошення України до НАТО?

Після того, як намір України отримати запрошення до НАТО – причому "не після перемоги", а як тільки, так відразу – підтвердив вже Президент України, можу і собі дозволити поділитись деякими ідеями щодо того, якими можуть бути формати запрошення до Альянсу...

Чому я проти звільнення глави МЗС Кулеби

Оскільки весь день сьогодні мене про це запитують експерти та журналісти з різних країн світу, відповідаю чесно і відкрито. Я не підтримую звільнення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби...

Про переговори "з позиції сили України". Чи все ж "з позиції слабкості"?

"Ми надамо вас все необхідне для того, щоб ви могли вийти на майбутні переговори з позиції сили", – говорили нам в один голос західні, передусім американські співрозмовники...

Курс на коаліцію рішучих. Кейс Японії

Деякі висновки за результатами нашого останнього адвокаційного візиту до Японії у рамках партнерства Центру "Нова Європа" та Міжнародного центру української перемоги (ICUV) напередодні низки важливих міжнародних заходів, в яких ця країна відіграє далеко не останню роль – саміт G7 в Італії, Берлінська конференція з відбудови, Саміт миру у Швейцарії...

Про візит, який справді важливий і гру на гітарі

Після перебування у Києві Держсекретаря Блінкена напрошується лише один висновок: у США досі не зрозуміли, що візити до Києва високопоставлених представників Адміністрації в умовах геноцидної війни вже не є самодостатньою цінністю, якими вони були у мирні та не завжди безхмарні у відносинах із США часи...