10 березня 2021, 10:15

Україна, не Коломойський, на радарі США

Питають часто останніми днями, що означають санкції проти Коломойського для українсько-американських відносин. Відповідаю)

По-перше, Адміністрація Байдена всіляко намагається продемонструвати, що вона дійсно серйозно налаштована відстоювати демократію та антикорупційні зусилля в міжнародному масштабі. Тобто, дійсно виконувати передвиборчу обіцянку Байдена. Блінкен на минулому тижні, оголошуючи зовнішньополітичні пріоритети США, серед восьми головних завдань питання відновлення демократії у США та світі назвав серед перших ТОП-3. Певною мірою, санкції проти Коломойського можуть розглядатись як своєрідний підготовчий етап до Глобального саміту демократій, який Байден анонсував у перший же рік свого президентства (дехто говорить про осінь цього року як можливу дату). Отож, йдеться не лише про Україну, йдеться про глобальний вимір, в якому Україна буде лише одним, хоча і доволі яскравим епізодом, тому що про корупцію в тій же Росії почали масово говорити в західних столицях зовсім недавно, рід впливом Навального, а про корупцію в Україні пишуть та говорять десятиріччями, а в останні роки з подачі Трампа і Ко так взагалі робили це взахльоб на всіх можливих рівнях. Отож, хештег Блінкена у Твіттері "UnitedAgainstCorruption" варто розглядати як новий слоган у взаємодії з багатьма країнами світу, не лише Україною.

По-друге, американці своїм жестом проти Коломойського явно демонструють: є люди у Вашингтоні, яким небайдуже, що буде з Україною, відбуватимуться у ній речі, спрямовані на розвиток чи на деградацію. Іншими словами, як влучно зауважив колишній спецпредставник США з питань санкційної політики День Фрід – це доказ того, що Україна перебуває на радарі уряду США. Наголошу: Україна, не Коломойський і не Зеленський. І тут особливо показовим у заяві Блінкена про оголошення санкцій, є момент не про те, за що, власне, санкціі запроваджуються (значна корупція у часи головування Дніпропетровщиною), а про те, де йдеться про занепокоєння "поточними спробами Коломойського підірвати демократичні процеси та інституції в Україні".

США дають чітко зрозуміти: ключовим і верховним мірилом для всіх українських політиків та держслужбовців стає їхня спроможність сприяти демократичним процесам та інституціям (зокрема й антикорупційним), а не підважувати їх. Таким мірилом, наприклад, не є заслуги у боротьбі з російською агресією. І на прикладі Коломойського, у якого на початковому етапі війни такі заслуги, очевидно, теж були, це особливо показово. Про це мають пам'ятати ті, хто думає, що своїм внеском у стримування російської агресії купив в американців якусь індульгенцію у питаннях корупційних зловживань чи порушень верховенства права. Таким мірилом, очевидно, вже не є декларації і биття себе кулаками в груди з приводу відданості європейському чи євроатлантичному курсу України. У заяві Блінкена про це заявлено достатньо симптоматично: ми підтримуємо політичні, економічні та судові реформи, які критично важливі для євроатлантичного шляху України. Тобто, спочатку реформи, все інше – похідне. Хоча, здавалось би, що складного було в тому, аби публічно підтримати і реформи, і "євроатлантичний шлях" України?

По-третє, якщо з 2014 року українсько-американські відносини багато в чому визначались глибиною, інтенсивністю та послідовністю запровадження санкцій щодо Росії, то насьогодні вони починають перебувати під певним впливом і санкцій щодо окремих українських громадян, так чи інакше дотичних до української влади. Першим таким тестовим кейсом для Зеленського стали санкції щодо представника його власної партії Дубінського. Санкції проти його колишнього бізнес-партнера, який, по суті, контролює і частину його ж партії, є наступним тестовим кейсом. Те, в який спосіб Зеленський відреагує чи не відреагує на ці та подальші санкції, визначатиме тональність діалогу принаймні на рівні тих осіб в Адміністрації США, для яких подібні реакції є принциповими та показовими. Блінкен, який скористався правом держсекретаря, щоб особисто оголосити санкції проти Коломойського, належить до їх числа. А Блінкен і Байден звикли за роки спільної роботи говорити в унісон настільки, що вже давно стало незрозуміло, де починається думка першого, а де завершується думка другого.

P.S. У блозі використані елементи мого коментаря для Atlantic Council

powered by lun.ua

Блінкен і 5 обіцянок Зеленського

Візит Блінкена – це передусім відповідь на питання "Чи заслуговує Україна на більшу підтримку США лише тому, що Україна продовжує бути жертвою російської агресії?"...

Блінкен і 5 обіцянок Зеленського

Візит Блінкена – це передусім відповідь на питання "Чи заслуговує Україна на більшу підтримку США лише тому, що Україна продовжує бути жертвою російської агресії?"...

Ми йдемо до НАТО чи шукаємо статуси "поза НАТО"?

В України завжди була проблема з багатоголоссям на зовнішній арені. Занадто багато у нас тих, хто люблять виступати соло. Хоча як красномовно свідчить наша новітня історія, добивались ми справді чогось вартісного у зовнішній політиці не з допомогою "виступів соло", а завдяки злагодженому та якісному "хоровому співу" – чи то на підтримку безвізу з ЄС, чи за летальні озброєння зі США...

Важливий сигнал 100 днів президентства Байдена

Під завісу перших ста днів президентства Байдена, коли всі жваво аналізують перші досягнення і перші промахи його адміністрації, я б хотіла звернути увагу на одне рішення, яке не про Україну, але на яке важливо було б звернути увагу і в Україні (знаю-знаю, крім саміту Путін-Байден нам взагалі мало що цікаво зараз;)...

Про що говорить дзвінок Байдена Зеленському?

Через два з половиною місяці після інавгурації Байден вперше поговорив телефоном з Зеленським. Ми не знаємо напевне, чи відбувся б саме вчора цей дзвінок, якби не загострення на Сході України та накопичення Росією військ вздовж наших кордонів...

Путін-вбивця від Байдена. Що це змінює для України?

З боку президента США наразі спостерігаємо досить цікавий підхід до України: Байден не має проблем з тим, щоб говорити про Україну, але вочевидь має проблеми з тим, щоб говорити з Україною...