10 березня 2021, 10:15

Україна, не Коломойський, на радарі США

Питають часто останніми днями, що означають санкції проти Коломойського для українсько-американських відносин. Відповідаю)

По-перше, Адміністрація Байдена всіляко намагається продемонструвати, що вона дійсно серйозно налаштована відстоювати демократію та антикорупційні зусилля в міжнародному масштабі. Тобто, дійсно виконувати передвиборчу обіцянку Байдена. Блінкен на минулому тижні, оголошуючи зовнішньополітичні пріоритети США, серед восьми головних завдань питання відновлення демократії у США та світі назвав серед перших ТОП-3. Певною мірою, санкції проти Коломойського можуть розглядатись як своєрідний підготовчий етап до Глобального саміту демократій, який Байден анонсував у перший же рік свого президентства (дехто говорить про осінь цього року як можливу дату). Отож, йдеться не лише про Україну, йдеться про глобальний вимір, в якому Україна буде лише одним, хоча і доволі яскравим епізодом, тому що про корупцію в тій же Росії почали масово говорити в західних столицях зовсім недавно, рід впливом Навального, а про корупцію в Україні пишуть та говорять десятиріччями, а в останні роки з подачі Трампа і Ко так взагалі робили це взахльоб на всіх можливих рівнях. Отож, хештег Блінкена у Твіттері "UnitedAgainstCorruption" варто розглядати як новий слоган у взаємодії з багатьма країнами світу, не лише Україною.

По-друге, американці своїм жестом проти Коломойського явно демонструють: є люди у Вашингтоні, яким небайдуже, що буде з Україною, відбуватимуться у ній речі, спрямовані на розвиток чи на деградацію. Іншими словами, як влучно зауважив колишній спецпредставник США з питань санкційної політики День Фрід – це доказ того, що Україна перебуває на радарі уряду США. Наголошу: Україна, не Коломойський і не Зеленський. І тут особливо показовим у заяві Блінкена про оголошення санкцій, є момент не про те, за що, власне, санкціі запроваджуються (значна корупція у часи головування Дніпропетровщиною), а про те, де йдеться про занепокоєння "поточними спробами Коломойського підірвати демократичні процеси та інституції в Україні".

США дають чітко зрозуміти: ключовим і верховним мірилом для всіх українських політиків та держслужбовців стає їхня спроможність сприяти демократичним процесам та інституціям (зокрема й антикорупційним), а не підважувати їх. Таким мірилом, наприклад, не є заслуги у боротьбі з російською агресією. І на прикладі Коломойського, у якого на початковому етапі війни такі заслуги, очевидно, теж були, це особливо показово. Про це мають пам'ятати ті, хто думає, що своїм внеском у стримування російської агресії купив в американців якусь індульгенцію у питаннях корупційних зловживань чи порушень верховенства права. Таким мірилом, очевидно, вже не є декларації і биття себе кулаками в груди з приводу відданості європейському чи євроатлантичному курсу України. У заяві Блінкена про це заявлено достатньо симптоматично: ми підтримуємо політичні, економічні та судові реформи, які критично важливі для євроатлантичного шляху України. Тобто, спочатку реформи, все інше – похідне. Хоча, здавалось би, що складного було в тому, аби публічно підтримати і реформи, і "євроатлантичний шлях" України?

По-третє, якщо з 2014 року українсько-американські відносини багато в чому визначались глибиною, інтенсивністю та послідовністю запровадження санкцій щодо Росії, то насьогодні вони починають перебувати під певним впливом і санкцій щодо окремих українських громадян, так чи інакше дотичних до української влади. Першим таким тестовим кейсом для Зеленського стали санкції щодо представника його власної партії Дубінського. Санкції проти його колишнього бізнес-партнера, який, по суті, контролює і частину його ж партії, є наступним тестовим кейсом. Те, в який спосіб Зеленський відреагує чи не відреагує на ці та подальші санкції, визначатиме тональність діалогу принаймні на рівні тих осіб в Адміністрації США, для яких подібні реакції є принциповими та показовими. Блінкен, який скористався правом держсекретаря, щоб особисто оголосити санкції проти Коломойського, належить до їх числа. А Блінкен і Байден звикли за роки спільної роботи говорити в унісон настільки, що вже давно стало незрозуміло, де починається думка першого, а де завершується думка другого.

P.S. У блозі використані елементи мого коментаря для Atlantic Council

powered by lun.ua

Остін в Україні: забракло Донбасу

Міністр оборони США Ллойд Остін таки виконав свою обіцянку, яку він дав у Вашингтоні президенту Зеленському, і завітав з візитом до України. Хоч і не наприкінці вересня, про які початково йшлось, і лише для двох зустрічей...

Децентралізація євроінтеграції

Сьогодні презентували чергову Євромапу – унікальне аналітичне дослідження у вигляді рейтингу європейської інтеграції всіх областей України. Це вже третя Євромапа з 2019 року, яку презентує Центр Нова Європа, керуючись простим і незмінним гаслом: у ЄС рухається не Київ, у ЄС рухається вся Україна...

Мінімум від Меркель

Можливо ще ніколи дата візиту закордонного політика до України так багато не говорила про сам візит, як у випадку з майбутнім візитом Ангели Меркель до Києва: після Москви і до (а не на) саміт Кримської платформи та 30-річчя Дня незалежності України...

Чому реакція Байдена на Афганістан важлива для України?

У подіях в Афганістані з шокуюче швидким захопленням Талібаном території країни, особливо показовою для України має бути реакція президента Байдена...

Вашингтонські враження: дежавю і німці

Трохи гнітюче враження в українських питаннях справляє нині Вашингтон, куди зовсім скоро збирається президент Зеленський із першим на посаді президента візитом до Білого дому і з першим візитом до США часів президентства Байдена...

Брюссель, Женева, статус-кво

Для України обидва саміти, які відбулись на цьому тижні – НАТО в Брюсселі та Путін-Байден в Женеві – стало самітами підтвердження нинішнього статус-кво...