Децентралізація євроінтеграції
Сьогодні презентували чергову Євромапу – унікальне аналітичне дослідження у вигляді рейтингу європейської інтеграції всіх областей України. Це вже третя Євромапа з 2019 року, яку презентує Центр Нова Європа, керуючись простим і незмінним гаслом: у ЄС рухається не Київ, у ЄС рухається вся Україна.
Не буду приховувати: для нас дуже приємно, що оцінка євроінтеграції на регіональному рівні виявилась настільки затребуваною, що з року в рік в уряді звертатимуться до нас із побажанням провести детальний аналіз єврозусиль в областях знову і знову. Презентована сьогодні Євромапа також була здійснена на запит і в партнерстві з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції (і за підтримки Посольства Швеції в Україні та Міжнародного фонду "Відродження").
Хоча Євромапа вчергове не принесла сюрпризів з точки зору лідера рейтингу євроінтеграції – втретє поспіль перемогла Львівська область – всі інші місця постійно "рухаються": цього року, наприклад, з ТОП-5 випала Тернопільська область, натомість додалась Івано-Франківська, а місто Київ вже "підпирає" Львівщину на другому місці. Загалом п'ятірка лідерів виглядає наступним чином: Львівщина, місто Київ, Вінницька, Харківська, Івано-Франківська області.
Спостерігаємо і з року в рік інші нові тренди. Таким трендом за минулий рік став скажімо ривок в економічній інтеграції Кіровоградської області – передусім за рахунок помітного приросту експорту до Європейського Союзу.
"Євромапа" вже стала частиною життя Центру "Нова Європа". Щовесни наші аналітики починають збір оновлених даних. Не завжди цей процес простий: деколи органи місцевої влади надають відповіді зі значним запізненням. Так, цього року частина ОДА надала окремі цифри майже через три місяці після початкового запиту нашого аналітичного центру. Значний час іде на перевірку отриманих даних – часто дані місцевої влади і центрального відомства щодо одного і того ж індикатора мають відмінності. Поміж тим, ми не бачимо відвертого бюрократичного саботажу з боку низки ОДА, який був на початку нашої ініціативи. Швидше навпаки: спостерігаємо бажання надати якомога більше даних й посісти достойне місте у рейтингу "Євромапи". Більшості хочеться виглядати більш європейськими, аніж, можливо, вони є насправді. Маленька підказка для місцевих можновладців: у нашому рейтингу немає тих, хто програв, адже кожна область може знайти свої сильні сторони в тому чи іншому розділі рейтингу, за тим чи іншим індикатором, і потім відповідним чином це комунікувати. Або ж використовувати для підготовки стратегічних документів.
Так, наприклад, Євромапа вже "потрапила" до цільової програми міжнародного співробітництва Івано-Франківської області на 2020 рік. Понад те, Євромапа, як розповіла сьогодні на презентації віце-прем'єрка Ольга Стефанішина, стала основою законодавчих змін, зокрема знайшла відображення у проекті закону 5323 (Про засади державної регіональної політики).
Але маю визнати й інше: хоча ми вже й досягнули змагальності за представлення кращих даних, маємо ще досягнути й змагальності за досягнення кращих показників. І це вже завдання наступних "Євромап". На жаль, регіони України усе ще демонструють слабкий поступ у сфері європейської інтеграції. Більше того, за багатьма індикаторами "Євромапи" помітний регрес – падіння раніше досягнутих показників. Головна причина, очевидно, полягає у впливі пандемії. Так, наприклад, сталося зменшення обсягів експорту товарів і послуг, відтік інвестицій – і ці тенденції, характерні для багатьох країн світу. Відтік європейських інвестицій відбувся у 21 області, тоді як приріст мав місце лише у 5 областях. Цікавий нюанс: свій вплив мав також вихід з ЄС Британії, яка інвестує в окремі регіони і її інвестиції раніше рахувались як євросоюзівські.
Проте з прикрістю доводиться констатувати: у багатьох регіонах досі не до кінця усвідомлюють важливість європейської інтеграції – стратегічного курсу країни, закріпленого у Конституції. У тих питаннях, де є чітке політичне благословіння на центральному рівні у Києві, спостерігається і прогрес. Чи іншими словами – там відбувається і децентралізація євроінтеграції. Таке політичне благословіння, зокрема, мало місце торік у питанні ремонту та будівництва нових доріг – питання, яке є одним з відомих пріоритетів особисто президента.
У тих питаннях, де такого політичного благословення бракує, відбувається погіршення ситуації або стагнація. Лише один із прикладів: в Україні минулого року 4,6% побутових відходів потрапило на заготівельні пункти вторинної сировини та сміттєпереробні лінії. Для порівняння – в ЄС йде на переробку 47,7% комунальних відходів. На жаль, таких антиприкладів євроінтеграції є чимало. І це проблема: бо українці не мають їхати (чи виїжджати) до ЄС, щоб побачити, відчути і скористатися перевагами євроінтеграції – європейські цінності та практики мають стати нормою життя в самій Україні. Але схоже для багатьох можновладців у регіонах, які б мали подбати про впровадження цих цінностей та практик кожен на своєму рівні, все ще достатньо поверхневого знайомства з ними під час відпусток чи відряджень до країн ЄС з переконанням, що у нас так не вийде чи у нас таке неможливе.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
