Killing him softly
І знову ми чуємо зі США – вже у відповідь на звернення Путіна, що вони готові підтримувати Україну так довго, як потрібно. Це, звичайно, чути дуже важливо, приємно і похвально на фоні прогнозів, що війна буде довгою або дуже довгою.
Але є одна проблема з цією обіцянкою, і ми її детально проговорювали у Вашингтоні під час адвокаційної поїздки нашої невеличкої делегаціі українських громадських діячок та експерток впродовж минулого тижня. Ця проблема полягає в тому, що для перемоги України потрібно мислити не стільки поняттями, як довго підтримувати Україну, але передусім – в якому обсязі це робити. Тобто має йтись передусім не про тривалість, а про масштаб допомоги. У деяких офісах там це розуміють, але в деяких роблять вигляд, що розуміють.
Після десятків зустрічей у Вашингтоні вчергове переконалась, що стратегія, яку обрали США щодо Путіна – це стратегія, яку можна описати, перефразовуючи назву відомого хіта "killing me softly". Тільки у цьому випадку йтиметься про killing him softly. Тобто, "вбивати" Путіна повільно, м'яко і не факт, що зрештою "вбити". А для перемоги України нам потрібна інша стратегія – "вбивати" швидко і жорстко. Допоки цього розуміння не буде, ми продовжуватимемо отримувати допомогу рівно в тому масштабі, який дасть нам можливість максимум здійснювати окремі локальні наступи, розтягнуті у часі.
Інша проблема – це прогноз, що війна буде або довгою або дуже довгою. Навіть не прогноз – у США про це часто говорять як про доконаний факт. Але це не доконаний факт, а лише прогноз. І ймовірність того, чи він збудеться, залежить якраз від масштабу підтримки. Буде більше – війна завершиться швидше, менше і з паузами – буде затягуватись. Ці речі, на жаль, ще потрібно окремо доносити і пояснювати в деталях.
Дещо більше на цю тему в моєму інтерв'ю для ТСН
А про проміжні вибори в США та як Україні відповідати на виклики, пов'язані з ними, у статті на ЄП
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
