19 березня 2023, 10:38

Настрої у Вашингтоні: повний фокус на контрнаступі.

Увесь минулий тиждень ми з партнерами з Міжнародного Центру української перемоги працювали з адвокаційним візитом у Вашингтоні. Понад 40 зустрічей – з них біля 20 в Конгресі, а також Білий Дім, Пентагон, Держдепартамент, круглі столи в 4-х аналітичних центрах, спілкування з медіа. Кілька загальних висновків по дорозі додому від почутого і побаченого:

- В Адміністрації Байдена повний і цілковитий фокус на весняному контрнаступі. Підхід приблизно наступний: проведете контрнаступ, далі будемо дивитись. Відповідно, брак бажання навіть обговорювати – не те щоб приймати рішення – з питань, які не стосуються контрнаступу (скажімо, винищувачі F16).

- Підкреслене занепокоєння, місцями неприховане незадоволення Бахмутом з боку осіб, які так чи інакше обізнані у військовій ситуації чи співпрацюють з Україною по цій лінії. "Ви виснажуєте там свої ресурси – людські та озброєння", – говорили нам.

- Питання нагляду і транспарентності не звучали настільки, наскільки можна було очікувати. Однак це не означає, що аргумент про необхідність постійного нагляду і корупційні ризики знятий з порядку денного. В одному з офісів консервативних республіканців нам було чітко сказано "якщо з'ясується, шо хоч долар американської допомоги осів в кишені якогось українського політика – все, кінець допомоги". Неодноразово питали про новопризначеного главу НАБУ.

- Хіт політичного сезону, який лише набиратиме обертів з наближенням президентських виборів – це наратив, що війна в Україні відволікає США від потенційного конфлікту з Китаєм, котрий – не секрет – тут сприймається як номер #1 загроза життєвим інтересам Америки. Паралелі між війною РФ в Україні і поведінкою Китаю тут проводять або дуже невпевнено, або взагалі зв'язку не бачать.

Отож, загалом, чітко проглядається стратегія Вашингтона на перемогу в контрнаступі, однак все ще бракує стратегії на перемогу Україні у війні. Таке враження, що в нинішній Адміністрації і програти війну бояться, і на перемогу України до кінця не можуть наважитись. Але нам не залишається вибору, як переконувати і підбадьорювати їх інвестувати по максимуму в нашу перемогу загалом, не лише в контрнаступ ("keep pushing us"- прямо кажуть і наші друзі там). Зрештою, пам'ятаємо, що американці завжди приймуть правильне рішення після того, як спробують всі інші. Це висловлювання Черчілля знову дуже в тренді у Вашингтоні.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Чим вам, на Заході, допомогти?

У нас в Центрі "Нова Європа" є одне неписане правило: адвокаційні візити за кордон не повинні тривати більше тижня плюс дорога. Інакше – починаєш потрохи втрачати звʼязок з українською реальністю...

Яким має бути запрошення України до НАТО?

Після того, як намір України отримати запрошення до НАТО – причому "не після перемоги", а як тільки, так відразу – підтвердив вже Президент України, можу і собі дозволити поділитись деякими ідеями щодо того, якими можуть бути формати запрошення до Альянсу...

Чому я проти звільнення глави МЗС Кулеби

Оскільки весь день сьогодні мене про це запитують експерти та журналісти з різних країн світу, відповідаю чесно і відкрито. Я не підтримую звільнення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби...

Про переговори "з позиції сили України". Чи все ж "з позиції слабкості"?

"Ми надамо вас все необхідне для того, щоб ви могли вийти на майбутні переговори з позиції сили", – говорили нам в один голос західні, передусім американські співрозмовники...

Курс на коаліцію рішучих. Кейс Японії

Деякі висновки за результатами нашого останнього адвокаційного візиту до Японії у рамках партнерства Центру "Нова Європа" та Міжнародного центру української перемоги (ICUV) напередодні низки важливих міжнародних заходів, в яких ця країна відіграє далеко не останню роль – саміт G7 в Італії, Берлінська конференція з відбудови, Саміт миру у Швейцарії...

Про візит, який справді важливий і гру на гітарі

Після перебування у Києві Держсекретаря Блінкена напрошується лише один висновок: у США досі не зрозуміли, що візити до Києва високопоставлених представників Адміністрації в умовах геноцидної війни вже не є самодостатньою цінністю, якими вони були у мирні та не завжди безхмарні у відносинах із США часи...