4 вересня 2024, 20:24

Чому я проти звільнення глави МЗС Кулеби

Оскільки весь день сьогодні мене про це запитують експерти та журналісти з різних країн світу, відповідаю чесно і відкрито. Я не підтримую звільнення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби. Мені незрозумілі зовнішньополітичні (саме зовнішньополітичні) підстави і причини цього звільнення.

За двадцять років роботи у зовнішньополітичній сфері – спочатку як міжнародний оглядач, потім як засновниця і керівниця профільних аналітичних центрів – достатньо добре розумію дипломатичний і навколо дипломатичний ландшафт України, аби дозволити собі зробити висновок: одиниці могли б представляти Україну та її позицію ефективніше і достойніше, аніж робив Кулеба у чи не найкритичніший момент в історії незалежної України. Під час міжнародних заходів та на зустрічах з міжнародними делегаціями неодноразово ставала свідком того, як він вміє переконувати, не ображаючи співрозмовника, тому має прекрасні стосунки з багатьма дипломатами і політиками навіть з дуже проблемних країн. Вміє вибудовувати ad hoc партнерства та коаліції, аби досягнути поставлених цілей. Завжди підкреслено командний, лояльний генеральній лінії, взятій Президентом.

Не з усіма позиціями і заявами Міністерства погоджувалась і погоджуюсь (починаючи від Китаю як стратегічного партнера в Стратегії зовнішньої політики і закінчуючи окремими аспектами взаємодії з Польщею), але за цього міністра завжди це чесно можна було прокомунікувати і запропонувати рішення.

Україна роками і часом на підвищених тонах намагалась розповідати міжнародним партнерам про те, як ми виступаємо проти "подвійних стандартів". Під час великої війни ми стали носіями ідеї справедливості в контексті завершення війни. Деяких партнерів ми повчаємо, як має виглядати merit based approach – підхід, заснований на заслугах, і чому саме такий підхід повинен бути застосований щодо нас. Але часом не хочемо чи не можемо починати із себе. Рішення про звільнення Кулеби і особливо на тлі подальшого перебування на посадах або в ОП, або в Уряді тих, хто якраз підриває міжнародні позиції України і підважує наші аргументи про подальшу підтримку і членство в ЄС та НАТО – це якраз і про подвійні стандарти, і про відсутність справедливості, і явно не про merit based approach.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

''Коаліція рішучих'' та ''коаліція охочих''. Розплутуємо заплутаних.

У мене часто запитують, як я бачу "коаліцію рішучих", її обовʼязкові компоненти. А в останні півроку в деяких європейських столицях цікавляться ще й тим, якими є критерії для приєднання до такої коаліції) У загальних рисах я відповіла на це питання, коли, власне, пропонувала тут, у блозі, концепт такої коаліції на початку минулого року...

Військова місія за принципом ''Мерседесу''

Ще якихось півроку тому переважна більшість українських співрозмовників (не кажучи про закордонних) не вірили, що військові контингенти країн-членів НАТО в принципі можуть бути присутніми на українській землі та ще й в осяжній перспективі...

Досить мантри про "Путін на це не погодиться"

Гарною новиною цих тижнів – особливо після останньої зустрічі "коаліції охочих", котрій ще належить перетворитись на "коаліцію рішучих" – є те, що дискусія про гарантії безпеки для України важко, болісно, але все ж перетворюється з концепту у план дій...

Гарантії безпеки не роздають, їх вигризають

"Ми через це проходили, це дуже неприємно, нам американці теж навʼязали перемирʼя. Ми і досі в перемирʼї, вже 72 роки... Але все насправді виявилось не так страшно – це дало нам можливість розвинути економіку, забезпечити добробут людей...

Від обрання до інавгурації. Що вже вдалось Україні з ''другим'' Трампом

У день інавгурації 47-го президента США можна з певністю стверджувати, що Україна не втрачала часу даремно після американських виборів, коли одночасно потрібно було мати справу з двома американськими президентами: ще з діючим і вже з новообраним...

Україна-Польща. Шанс на вихід з кризи довіри

Інколи у відносинах між двома країнами є питання, які отруюють все. Довіру. Співпрацю. Атмосферу. Таким питанням у відносинах між Україною та Польщею в якийсь момент стало питання пошукових та ексгумаційних робіт на території України...