В обстановке доверия)
Про чорні стрічки в Кабміні і Петицію журналістів...
Вперше з часу, як було створено МРГ (Міжвідомча робоча група, яка займається скаргами журналістів) я побачив, що її учасники стали чути один-одного. Це схоже на перший крок до довіри.
Прокурори і міліція нарешті змирилися з думкою, що журналісти мають право ставити питання про порушення їхніх прав, що злочини проти журналістів треба розслідувати не менш ретельно, ніж проти самих правоохоронців і вони будуть про це питати доти, доки не переконаються, що зроблено все, що було можливо.
До речі, Адміністрація Президента надіслала за належністю до Генеральної прокуратури Петицію журналістських організацій, яку було вручено в Міжнародний день боротьби з безкарністю. Правоохоронці обіцяють надати результати розслідування понад 40 випадків порушень прав журналістів і скоєних проти них злочинів, які вказані в Петиції, на наступне засідання МРГ. Президент зацікавлений у забезпеченні свободи слова не менше, ніж самі журналісти, а цього не можливо досягти без об'єктивного і повного розслідування фактів порушень їхніх прав і скоєних проти них злочинів.
На МРГ я побачив перші зразки єдиної журналістської прес-карти, про яку говорили ще з дев'яностих, але відтоді далі розмов справа не пішла. Можливо, раніше у цих картах не було такої суперпотреби. Нині виглядає так, що вона може зняти багато проблем взаємодії журналістів, влади та правоохоронців.
На МРГ я вперше побачив бажання журналістських організацій брати на себе відповідальність за те, хто отримує журналістські карти і позбавляти їх у разі порушення правил, готовність визнати, що міліція теж має обов'язки і краще слухати їх законні вимоги, ніж розбиратися, хто кому став на ногу. І це не означає, що критичних матеріалів про владу чи міліцію стане менше, або хтось закриє очі на якісь неприємні факти.
Вперше міліція сіла писати з журналістами спільний наказ про взаємодію з представниками ЗМІ.
Готовність до змін – ще не самі зміни. Попереду далека дорога. Але у мене з'явилося відчуття, що в уряді більше не будуть відгороджуватися від журналістів чорними стрічками, а УДО не буде очікувати від представників ЗМІ виконання команди "струнко". Це означає, що ми рухаємося у правильному напрямку.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
