Останній крок до повного доступу
Верховна Рада України прийняла в першому читанні Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про інформацію" (у новій редакції) та Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Це означає, що процес повної імплементації норм Закону "Про доступ до публічної інформації" до українського законодавства вийшов на фінішну пряму. Фактично Верховна Рада визнала,що свобода інформації є пріоритетом держави, тому всі профільні закони (наприклад, закон "Про міліцію") для різних органів та структур, які мають власні інструкції надання громадянам інформації про свою діяльність будуть приведені у відповідність до вимог Закону "Про доступ...".
Що дає новий закон?
Схвалений законопроект не лише "переписує" під свободу інформації профільні закони, а й вводить деякі новації.
По-перше – це відкриття реєстру корупціонерів. Після прийняття цього Закону дані з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, будуть розміщуватися у вільному доступі на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.
По-друге, Закон звужує можливості "юридичних атак" на журналістів. Він розширює перелік випадків, коли представники ЗМІ не нестимуть відповідальності за оприлюднення відомостей, які містилися у відповіді на інформаційний запит, або якщо надрукували цитату з публічного виступу чи повідомлення.
В той же час, зміни до статті 212-3 Кодексу про адміністративні правопорушення впроваджують реальну відповідальність посадовців за обмеження доступу до інформації. Так, за неоприлюднення або невчасне оприлюднення інформації на чиновника чекатиме штраф до 850 грн. Такий саме штраф очікуватиме посадовця за необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, або за ненадання відповіді на інформаційний запит (надання неповної інформації). В разі ж, якщо обмежено доступ до інформації всупереч прямій забороні на обмеження з боку Закону – штраф зросте до 1360 грн.
В разі ж, якщо посадовець повторно протягом року порушить норми Закону – до нього може бути застосовано адміністративне покарання у вигляді громадських робіт.
Під час тренінгів по доступу у регіонах, на які мене запрошують НДО, мені доводилося чути від держслужбовців таке нарікання: навіщо ці штрафи, коли зарплата в РДА і так складає 1600-1800 грн. Це мало. Я згоден. Але якщо держслужбовець не буде належно виконувати свою роботу за ці гроші – де гарантія, що він сумлінно працюватиме за більші? Особисто я проти штрафів – якщо працівник припустився помилки, але її визнав, то він її ніколи не повторить. І штрафувати його не варто. А якщо працівник "не тягне роботу" – краще одразу звільнити, щоб не мучити штрафами. Інакше в кінці місяця він ще залишиться винен роботодавцю (Хоча моя точка зору не збігається з загальноприйнятими уявленнями, тому штрафи можна записати до "заходів стимулюваня свободі информації".
Врешті-решт, Закон унормовує питання оприлюднення та надання інформації правоохоронними органами (органами МВС, прокуратури, СБУ).
Як писали?
Ухвалення цього Закону не могло б відбутися, якби не колосальна робота, проведена Державним комітетом телебачення і радіомовлення України і його Головою Олександром Курдіновичем. Саме вони напрацювали пакет змін і (що ще важче) погодили документ з громадськими організаціями, які виступили ініціаторами впровадження в Україні свободи інформації (окрема подяка експертові Дмитру Котляру, завдяки принциповій позиції якого в проекті зберігся "дух свободи інформації", який державна машина всіма силами намагалася вихолостити).
Пакет змін мав бути ухвалений в липні 2011 (відповідно до Перехідних положень закону про доступ) Документ був готовий лише у грудні минулого року і з того часу чекав своєї долі в уряді. Зрушити справу з мертвої точки вдалося завдяки зусиллям першого віце-прем'єр-міністра України Валерія Хорошковського. Він взяв на себе відповідальність і тягар погодити численні зауваження, що виникли у різних міністерств та відомств.
Як голосували?
Перше читання "великого пакету" набрало 269 голосів. Це не 408, які були під час ухвалення закону про доступ, але теж результат.
Партія регіонів: 187
КПУ: 25
БЛ: 20
Реформи заради майбутнього: 18
Позафракційні: 13
НУНС: 3
БЮТ: 3
Важливо, що закон підтримала не лише урядова більшість, а й представники опозиції та позафракційні. Можу лише здогадуватися чого коштувала народному депутатові Андрію Шевченко спроба змінити рішення фракції не брати участь у засіданнях ВР. Його особисте голосування не додало йому друзів (Але є речі важливіші... Шкода, що так як він вчинили не всі депутати – медійники, які носять посвідчення депутата...
Цікаво порівняти поіменні результати голосування 2012 за право громадян на доступ до публічної інформації і 2011 .
P.S. 28 вересня світова спільнота святкуватиме Всесвітній день доступу до інформації. Маю ні чим не підкріплені сподівання, що Верховна Рада спроможеться до цієї дати проголосувати Закон в цілому. Це буде гарний подарунок тим, хто опикується свободою інформації, журналістам, громадським активістам і простим громадянам, які надсілають 4 з 5 запитів на доступ до публічної інформації.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
