16 місяців свободи інформації: успіхи та розчарування
Завтра Всесвітній день свободи інформації.
В Україні майже півтора роки працює Закон "Про доступ до публічної інформації". Є нагода згадати, що за цей час відбулося доброго та поганого в Україні та світі. Чим ми можемо пишатися, і про що шкодувати. Чи ми у мейнстримі цього процесу або на узбіччі?
Світ. Переможна хода свободи інформації.
В світі стає все більше країн, які приєднуються до клубу свободи інформації. Протягом року свої закони про доступ... ухвалили:
Йемен
Бразилія
Мальта
Монголія
Україна. Влада надає на запити навіть невигідну для себе інформацію.
Якби закон містив якусь шпарину, навряд чи в Українська правда отримала від Адміністрації Президента копію привітання французького президента з Днем незалежності, яке навряд чи можна назвати приємним.
Або кошторис витрат останньої приватної поїздки Віктора Януковича на Афон
Чи документи про відпустку Секретаря РНБО Андрія Клюєва на 84 дні.
Світ. В Африці ситуація зі свободою інформації покращується, а в Європі – гіршає через невиправдані очікування.
Починається поширення законів на африканському континенті. Вже відзначилася Нігерія , очікується прийняття законів в Руанді та Сенегалі .
Загалом кількість країн, які мають подібні закони, наблизилася до 100!
На цьому фоні дещо погіршується ситуація в Європі.
Європейській союз так і не прийняв поправки до своїх керівних документів, які мали б розширити доступ до публічної інформації ЄС. Це обіцяла зробити за час свого головування в ЄС Данія. За словами данців, у Брюсселя не знайшлося достатньо "політичної волі для більшої відкритості". Європейські прихильники свободи інформації кажуть, що гірше в ЄС не стало, але і краще теж. Позитивні очікування не виправдалися.
Відзначилися лише НідерландиТам в парламенті зараз обговорюється новий закон "Про доступ".
Відбуваються і процеси, протилежні відкритості. Так, в Непалі було офіційно засекречено 140 видів офіційної інформації, що викликало протести громадян.
Індія своєрідно вирішила проблему обробки запитів. Тут встановлено ліміт на кількість слів в інформаційному запиті – не більше 500 слів. При цьому, самі запити стали платними.
Україна. Декларацію будь-якого чиновника можна отримати за запитом. Цього немає навіть в ЄС.
Запрацював Закон "Про засади запобігання і протидії корупції". Відтепер чиновники мають вказувати в деклараціях не лише доходи, а і здійснені ними витрати понад 150 тис. грн... При цьому, самі декларації стають публічними, і доступ до них не може бути обмежено.
Конституційний суд відтермінував введення в дію цих норм до 1 січня 2013 року. Проте, дію цього Закону посилили нещодавно підписані Президентом України зміни до статті 6 Закону "Про доступ...", де чітко вказано, що норма про "відкриті декларації" стосується не лише політиків і високопосадовців, а всіх чиновників в центральної та місцевої влади та працівників державних органів.
Такого немає навіть у країнах ЄС. Там публікують лише декларації політичного керівництва. Україна пішла на крок вперед, щоб зробити владу більш прозорою і зменшити корупцію.
Україна. Рекорди.
Є в Україні і свої рекорди та антирекорди щодо користування громадянами правом на доступ до інформації.
В Черкасах було зареєстровано найбільший в Україні колективний запит. Понад 300 запитувачів одночасно поцікавилися розкладом руху всіх маршруток на всіх автобусних зупинках обласного центру)
А на Рівненщині працівник штабу одного з кандидатів в народні депутати направив до Дубенської РДА відразу 300 запитів з різноманітної тематики, намагаючись, судячи з усього, паралізувати таким чином роботу адміністрації. Колапсу не відбулось і запитувач вчасно отримав відповіді на всі свої запити. Але в даному випадку мова йде вже про свідоме зловживання громадянином правом на доступ.
Світ. Курйози
Автор Уотергейтского скандалу Боб Вудворт поскаржився, що отримав відповідь на свій інформаційний запит... через 30 років (!).
"The New York Times" и "The Washington Post" дійсно знадобилося 5 років, щоб отримати офіційну переписку колишнього губернатора Аляски Сари Пейлін.
Верховний суд Великої Британії відмовив в отриманні відповіді громадянину на запит 9-річної давнини у зв'язку з тим, що за час очікування запитувач встиг... померти.
В США після року боротьби активісти свободи інформації змусили Білий Дім розкрити рецепт пива, яке варять для Президента США.
А ось в Австралії громадянам офіційно дозволили звертатися до державних органів із запитами стосовно... НЛО.
У Великій Британії почали надавати відповіді на запити за допомогою Twitter. Хоча, я не розумію, як вони вписуються в 140 знаків.
Україна. Якщо чиновники незаконно відмовляють в інформації, їх судять та штрафують.
Я далекий від думки, що закон про доступ працює ідеально. Але там, де є грубі порушення закону – настає персональна відповідальність.
За даними інформаційно-правового центру "Наше право", лише за перший рік роботи Закону до посадовців було надано понад 200 судових позовів, 45% з яких були задоволені судами різних інстанцій.
Прийнято 43 рішення про притягнення розпорядників інформації до адміністративної відповідальності. Переважна більшість порушників була оштрафована судами на 425 грн.
Світ. За запит можуть вбити.
В Індії вбили активного запитувача Аміта Джетва, який за допомогою запитів збирав інформацію щодо екологічних показників роботи промислових концернів та публікував її у ЗМІ. Цей факт зафіксували Міжнародні спостерігачі. Іншого екологічного активіста арештували.
Україна. Відповідають більше та швидше.
За рік дії Закону "Про доступ до публічної інформації" кількість інформаційних запитів від представників ЗМІ до Адміністрації Президента України зросла в 20 разів.
Раніше від журналістів до АПУ щороку надходило 20-25 інформаційних запитів. У "найврожайніший" рік ми отримували до 30 запитів. Часу на розгляд було вдосталь, тому якщо журналіст отримував відповідь раніше, ніж на 30-й день, це було великою вдачею. Зараз – в 6 (!) разів швидше.
За рік роботи нового Закону "Про доступ до публічної інформації" до нас надійшло 437 запитів від представників ЗМІ. На всі було надано відповіді протягом 5 днів, якщо не рахувати кілька виключень. Це означає, що завдяки Закону Адміністрація Президента надала журналістам у 20 разів більше потрібної їм інформації. http://blogs.pravda.com.ua/authors/ivanesko/4fe0a54fbcc5f/
Частка журналістських запитів у загальній кількості запитів громадян становить близько 10%. Таке саме співвідношення спостерігається в інших центральних і місцевих органах виконавчої влади.
Україна. Те, що раніше ховали, тепер відкривають.
Лише Адміністрація Президента України відкрила десятки фактів і документів, надання яких ще кілька років тому видавалося фантастикою.
До Топ-20 тем увійшли:
- розкриття повних списків мешканців закритих "коттеджних містечок" Конча-Заспа та Пуща-Водиця
- розписи та кошториси щодо забезпечення діяльності Президента України
- автомобільний, авіаційний парк органів влади та вартість візитів
- розміри заробітної платні в Адміністрації Президента
- інформація про державні дачі та резиденції та багато чого іншого
Україна. Запрацював парламентський контроль за доступом до публічної інформації.
В Україні запрацював парламентський контроль за дотриманням норм Закону "Про доступ...". Тепер цим займається офіс омбудсмена. З появою незалежного органу – Представника з питань доступу до публічної інформації та захисту персональних даних Уповноваженого ВР з прав людини – права громадян на отримання інформації будуть краще захищені. Адже скарга – більш доступний інструмент, ніж суд.
Зі святом усіх, для кого свобода інформації стала частиною життя, а 28 вересня – червоним днем в календарі)
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
