План перемоги: що далі?
Прослухала уважно достойний виступ президента Зеленського у Верховній Раді з представленням плану перемоги.
Амбітний правильний політичний план, наявність якого критично важлива для дипломатичної боротьби.
Деякі наші сильні партнери час від часу заявляють, що їх стратегія щодо України дуже проста – "Україна сама має вирішувати, коли і як вона завершить війну".
Як мінімум, такі заяви відірвані від реальності, якщо не казати про їх відверту цинічність. Це як в 1938 році сподіватися, що Чехословаччина сама має вирішити, як закінчити війну з фашистською Німеччиною.
Зеленський сказав тверде "ні" переговорам з позиції слабкості України та несправедливому завершенню війни. За це я щиро вдячна.
Президент наголосив, що у війні з Україною вже не тільки росія, а й Іран та Північна Корея. Мета цієї коаліції – знищити свободу, вони не зупиняться на нашій землі. Тому має бути спільний план перемоги коаліції рішучих країн вільного світу.
Україна озвучила своє бачення плану перемоги і зараз обговорює його з партнерами, щоб це був спільний план. В основі плану Зеленського саме чіткі очікування нас від партнерів.
Наступні кроки: шліфування плану та перетворення його на операційні завдання, котрі спроможні виконати сильні команди. Ми мусимо зробити свою домашню роботу, якщо вимагаємо багато від партнерів.
Маючи досвід безперебійної адвокації на міжнародній арені з лютого 2022 року я вважаю, що задля перемоги треба доопрацювати 3 пункти плану:
1. Повна негайна конфіскація російських суверенних активів на Заході. Це вивільнить $300 мільярдів доларів, які мають піти на фінансування плану перемоги. Наразі основний ризик для нас – втома західних платників податків від фінансування війни в Україні. Наша відповідь на цю втому має бути проста: "Нехай заплатить росія, у вас її гроші, конфіскуйте їх негайно та віддайте народові України для остаточної відсічі московській орді". Вже більше року ми в Центр Протидії Корупції з партнерами з Міжнародний центр Української перемоги (ICUV) ведемо адвокаційну міжнародну кампанію "MakeRussiaPay".
2. Математично прорахована військова та збройна частина плану. Я сподіваюся, в секретних додатках, про які згадав Президент, є розрахунки та пояснення, як саме та які наші військові спроможності посилять зазначені види та кількість бажаного озброєння, яке ми просимо в партнерів для перемоги. Яких конкретно результатів на полі бою вони дозволять досягти? Яка вартість цього обладнання та наскільки реалістично його швидко виготовити?
Рік тому я описувала, як Черчіль та Рузвельт розробили багатотомну "Книгу Перемоги", що дозволила союзникам розрахувати ресурси аж до кількості гуми, яку необхідно роздобути, аби оборонна індустрія змогла виготовити точну кількість танків та бронетехніки, потрібної для висадки в Нормандії та відкриття другого фронту в 1944 році.
Подібні розрахунки мало би опрацювати Міністерство оборони України із залученням інших відомств та міністерств. Не впевнена, що щось подібне в МОУ розробляли.
3. Мобілізація суспільства всередині України. Усіх. Від військових, до інженерів, вчителів, митців та рядових бюрократів державних інституцій. Аби виконати амбітний план перемоги, ми маємо воювати не лише на землі, в морі та в небі, але і в серцях, і в документах, і в цифровому світі. Для цього в народу має бути довіра до держави та державних інституцій, в основі яких має бути грамотна бюрократія. Довіра народу зміцниться, коли на державних посадах, починаючи від найвищої ланки та нижче, будуть призначені доброчесні та самозарадні профі, яким має бути надане повне зелене світло від Президента на проактивність, справжні реформи та ініціативу задля виконання плану перемоги.
Президент зробив дуже потрібний заклик до єдності всередині країни.
Але є один пункт з виступу Президента в Раді, з яким я не погоджуюся – що в нас немає внутрішніх ворогів.
Останні 12 років ми намагаємося очистити Україну від корупціонерів, які в часи геноциду є не меншими ворогами, ніж агресор. Вони підривають нашу державну міць зсередини. Тому важлива зустріч Президента також з громадськими організаціями, щоб обговорити втілення плану, в тому числі і стратегії очищення від тих, хто, як корозія, роз'їдає єдність зсередини.
Професійна нездарність наряду з корупцією деяких очільників стратегічних державних відомств є нашим внутрішнім ворогом, який якорем тягне нас до капітуляції. Для перемоги нам потрібно позбутися цього баласту. За некомпетеність з державних посад треба звільняти. За корупцію потрібно притягати до відповідальності.
Водночас війна показала, що в нас є чимало доброчесних високопрофесійних самовідданих профі, готових братися до найважчих найнепідйомніших державних завдань.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
