10 питань до Умєрова
У кінці лютого парламент (234 народні депутати) прийняв рішення викликати міністра оборони Рустема Умєрова на засідання оборонного Комітету. Головне питання – постачання для війська озброєння у зв'язку з проблемами зі США.
Абсурдно, проте щоб заслухати міністра в парламентсько-президентській республіці та обговорити ключове питання виживання країни знадобилося ціле голосування всього складу Верховної Ради. Причина проста: Умєров дозволяє собі систематично не зʼявлятися на засіданнях оборонного комітету.
Засідання комітету за участі Умєрова має відбутися вже сьогодні, о 15:30. Ми припускаємо, що міністр знову не з'явиться.
Але раптом станеться диво та міністр згадає про існування парламенту, ми в Центрі протидії корупції (ЦПК) пропонуємо комітету звернути увагу на такі 10 питань.
1. Міноборони (Департамент військово-технічної політики – ДВТП) обслуговує контракти на постачання озброєння, укладені у 2022-2023 роках. У більшості цих контрактів Міноборони заплатило великий відсоток передоплати. Станом на березень цього року в Міноборони накопичено 58 млрд грн протермінованих поставок зброї. Ще на десятки мільярдів гривень Міноборони наказами міністра відкладає строки оплаченого постачання озброєння на підставі висновків Торгово-промислових палат. Завдяки таким маніпуляціям десятки мільярдів гривень із протермінованого та оплаченого постачання зброї опиняються в так званій поточній заборгованості.
Тож, на скільки сотень мільярдів МОУ вже оплатило зброї, проте вона досі не була поставлена (які розміри дебіторської заборгованості)?
На яку суму контрактів Міноборони міністр Умєров дозволив продовжити строки постачання озброєння і яка логіка постійного відкладення строків? Чому не проведено фінансовий аудит роботи ДВТП за 2022-2023 роки?
2. Обсяг невчасно поставленої Міноборони зброї (протермінованої дебіторської заборгованості), у Міноборони постійно зростає і станом на 13 березня 2025 року становить 58 млрд грн. Окрім того, на початок 2025 року нараховано штрафів за несвоєчасне постачання 18,5 млрд грн. Нагадаємо, реально ж стягнуто штрафів Міноборони з недоброчесних постачальників за весь час великої війни всього мізерних – 742 мільйони грн.
Поясніть, які дії вживають у МОУ, аби повернути 58 млрд простроченої дебіторської заборгованості та 18.5 млрд нарахованих штрафів? Чому стягнуто всього лише 742 мільйони гривень?
3. У грудні 2024 Міністерство оборони, звернулося до Кабміну щоби передати 23 млрд грн із закупівельного бюджету АОЗ до Держприкордонслужби (ДПС) і закупити боєприпаси для ЗСУ. Обґрунтовувалося таке рішення більш ефективною та швидкою роботу ДПС у постачанні боєприпасів для ЗСУ, зокрема через сумнівну польську компанію-посередника Lechmar. Нещодавно стало відомо, що за весь 2024 рік за аналогічною схемою із закупівельного бюджету АОЗ було передано до ДПС 60 млрд грн, з яких 52 млрд пішли на контракти з компанією Lechmar. Згодом народний депутат Железняк повідомив, що з бюджету АОЗ у лютому-березні вже цього року було перенаправлено на ДПС ще 78 мільярдів гривень – саме задля закупівель озброєння для ЗСУ, зокрема, боєприпасів.
Чому Міноборони, незважаючи на створення окремою закупівельної агенції АОЗ, системно передає частину бюджету на закупівлі озброєння для ЗСУдо прикордонників? На яку загальну суму за 2025 рік було перенаправлено на закупівлі зброї з бюджету АОЗ до ДПС?
На яку суму ДПС уклало контрактів у 2024 та 2025 році з польською компанією Lechmar? З якими ще постачальниками ДПС укладало контракти на зброю для ЗСУ?
Чи були виконані постачання для ЗСУ за всіма цими контрактами ДПС та в яких обсягах? Який відсоток постачання за грудневим контрактом з Lechmar на боєприпаси на суму 23 млрд грн?
4. У кінці січня, змінюючи керівництво АОЗ, Умєров заявив, що "єдиний критерій, який Міністерство оборони ставить перед Агентством оборонних закупівель – вчасно й у повному обсязі забезпечити фронт усім необхідним озброєнням". Із січня по 24 лютого 2025 року Агенція оборонних закупівель не уклала жодного нового контракту на закупівлю першого пріоритету для війська – боєприпасів. Арсен Жумаділов звітувався взятими бюджетними зобов'язаннями за старими минулорічними контрактами, що жодним чином не збільшує обсяги постачань у 2025 році. Паралельно з тим, в АОЗ відбувається зміна штатної структури, яку новий очільник приховує навіть від нардепів.
Водночас 15 квітня АОЗ прозвітували, що від початку 2025 року. 420 тисяч безпілотників поставлено на фронт як про результат лояльної до Умєрова команди Арсена Жумаділова. Проте існує велика вірогідність, що більшість із цих БПЛА законтрактовано за попереднього керівництва, тобто до 31 січня 2025 року.
Поясніть, чому АОЗ уже після зміни керівника та наглядової ради не виконує ефективно базову функцію із закупівлі озброєння, зокрема боєприпасів? Чому Агенція оборонних закупівель приховує структуру та штатний розклад і навіть відмовляє депутатам в отриманні такої інформації? Скільки фахівців в АОЗ за новою штатною структурою відповідають за комунікації та піар, а скільки – за власне проведення закупівель? Коли були укладені контракти, за якими АОЗ поставив 420 тисяч безпілотників на фронт від початку 2025 року?
5. 7 березня стало відомо, що Уряд погодив кандидатури нових членів наглядової ради АОЗ, які мають замінити відкликаних міністром у січні членів наглядової ради від держави Юрія Джигира та Тараса Чмута. У наглядову раду від держави міністр відправив Івана Гаврилюка, першого заступника міністра оборони, який згідно з розподілом повноважень тривалий час курував роботу ДВТП; а також Станіслава Гайдера, керівника Офісу міністра оборони, який став головою наглядової ради АОЗ із зарплатою 380 000 грн щомісяця. Із жовтня 2023 до травня 2024 Станіслав Гайдер був заступником Умєрова з інституційного розвитку та міжнародної діяльності, де курував роботу профільного департаменту міжнародного співробітництва, не маючи жодних компетенцій у міжнародних відносинах та не володіючи англійською мовою.
Чому, на думку міністра, Іван Гаврилюк та Станіслав Гайдер будуть ефективнішими та кращими членами наглядової ради, ніж Тарас Чмут та Юрій Джигир? Які професійні кваліфікації має Станіслав Гайдер, щоб очолити наглядову раду найбільшого та найважливішого закупівельника зброї України з річним бюджетом близько в 10 млрд доларів?
6. 1 жовтня 2024 року після розслідування Михайла Ткача про корупційні схеми діяльності компанії "Спецтехноекспорт" (СТЕ), міністр заявив, що " (СТЕ) переходить від ГУР до Міноборони" та "поставив завдання – довести до кінця процес очищення системи закупівель", а також заявив про плани провести аудит В СТЕ та позбавити його функцій імпорту зброї. Журналісти виявили, що СТЕ під керівництвом Олексія Петрова закуповує озброєння за значно завищеними цінами, а постачання за мільярдними контрактами зривається (зброю фронт своєчасно не отримує). Потенційні втрати бюджету через завищену вартість боєприпасів лише в 10 контрактах СТЕ, за інформацією УП, сягала 10 млрд грн. Пізніше ми в Центрі протидії корупції виявили, що СТЕ заборгував лише перед АОЗ і Міноборони – понад 25 млрд грн. А сам Олексій Петров із сімʼєю – виявився власником елітного готелю в Буковелі, частково записаного на 99-річну бабусю.
Чому в Міноборони приховує результати фінансового аудиту СТЕ? Чому міністр Умєров півроку тримав на посаді керівника Олексія Петрова та звільнив його тільки після того, як у ЦПК публічно написали про 25 млрд грн боргів СТЕ перед державою? Чому СТЕ не позбавлено функцій імпорту (як того вимагають рекомендації НАТО), а сама компанія представляє Україну на провідних міжнародних виставках? Наприклад, цього лютого команда СТЕ взяла участь у виставці IDEX 2025 в Абу-Дабі (Обʼєднані Арабські Емірати).
7. За півтора роки управління Умєрова в МОУ відбуваються постійні хаотичні зміни заступників, державного секретаря, керівників департаментів. Одні департаменти створюються, інші ліквідуються. Відбувається постійне дублювання функціоналу й заступників, а також функцій підрозділів МОУ. У такому хаосі люди навіть всередині МОУ не розуміють, хто за що відповідає.
Скільки разів за діяльність Умєрова на посаді міністра змінювалася структура Міністерства оборони України? Коли відбулася остання зміна структури МОУ? Яка логіка таких постійних хаотичних змін?
8. У березні Міноборони нарешті запустило проєкт "Лінія дронів". Цей проєкт представили міністру оборони ще на початку його каденції. Зміст "Лінії дронів" – сформувати killzone глибиною в 10-15 км, де ворог не зможе рухатися без втрат, надавати піхоті повітряний супровід і прикриття та знищувати цілі ще до того, як вони наблизяться до наших позицій. Проте Умєрову знадобилося більше року, аби погодити та запустити надважливий для захисту периметру фронту проєкт.
Чому міністру оборони знадобилося аж півтора роки, аби почати реалізовувати концепцію "Лінії дронів"? Що заважало вчасно почати реалізацію життєво важливого для оборони країни проекту?
9. Поставки зброї зі США скорочуються і конгрес не має апетиту до голосування за нові пакети військової допомоги в цьому році. Це негативно вплине на боєздатність українського війська, адже за 3 роки повномасштабного вторгнення США постачали половину всього обсягу зброї від міжнародних партнерів. Наданою адміністрацією Байдена зброї вистачить ледве до осені. Європа має серйозні проблеми з оборонним виробництвом, а план Єврокомісії виділити на зброю Україні 40 млрд євро нещодавно провалився, тому невідомо, чи зможе оперативно та ефективно замістити собою допомогу від США. Міністр на своїй сторінці в Facebook постійно звітується численними міжнародними візитами та зустрічами з партнерами, включаючи з американськими.
Чи був відомий міністру завчасно можливий сценарій зупинки чи суттєвого зменшення збройної допомоги зі США? Які рішення пропрацьовувалися в міністерстві на випадок такого сценарію?
10. Українські виробники наростили виробництво деяких військових виробів, які часто є дешевшими та якіснішими від іноземних. Але виробнича спроможність зброярів України часто втричі більша від фінансової та експертної спроможності держави вчасно замовити та закупити військове обладнання. Водночас в Україні де-факто діє заборона експорту для оборонки. Виробничі потужності простоюють, а самі виробники системно релокуються за кордон.
Чому Міноборони не контрактує всі спроможності українських виробників? Якщо основна проблема саме з фінансуванням оборонного замовлення, то назвіть суму дефіциту для покриття потреби війська і кроки, які МОУ розробило разом із Кабміном задля економії та перерозподілу коштів державного бюджету.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
