В Київському Національному університеті ім. Тараса Шевченка підтримали необхідність прийняття законопроекту "Про засади державної мовної політики"

Про це зазначено в експертному висновку підготовленому від Інституту філології КНУ ім. Т. Шевченка д. філол. н, проф., зав. кафедри сучасної української мови А. Мойсієнко, д. філол. н, проф., зав. кафедри теорії літератури, компаративістики і літературної творчості Л. Грицик, д. філол. н, проф., зав. кафедри російської мови О. Снитко, д. філол. н, доц. кафедри історії та стилістики української мови Л. Гнатюк, к. філол. н., доц. кафедри загального мовознавства і класичної філології В. Чемес і затвердженому проректором В.А. Бугровим.

Так в висновку сказано, що "необхідність прийняття Закону України "Про засади державної мовної політики" обумовлена потребами забезпечення розвитку та функціонування української мови як державної, а також забезпечення розвитку, використання і захисту мов національних меншин, задоволення мовних потреб громадян України. Ці засади конституційно визначені положеннями Ст.ст. 1, 3, 10, 11, 21, 22, 53 Конституції України, а також Рішенням Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року у справі за конституційними поданнями 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України (справа про застосування української мови) ".

При цьому фахівці підтримали проект закону "Про засади державної мовної політики" та зазначили необхідність внесення коректив до законопроекту: "загалом підтримуючи необхідність прийняття Закону України "Про засади державної мовної політики", відзначимо, що поданий на експертизу Проект Закону України "Про засади державної мовної політики" містить низку нечітких формулювань і суперечностей, а тому вимагає доопрацювання".

Науковці вважають, що "в Україні набуває поширення тенденція до сформування гармонійного білінгвізму російсько-українського, румунсько-українського, угорсько-українського тощо, на відміну від лише одностороннього українсько-російського часів СРСР".

Разом з тим, вчені зазначили, що "не можна погодитися з тим, що до переліку "регіональних мов або мов меншин України" внесено "русинську мову" (п. 2 ст. 7). Відомо, що за виокремлення "русинської нації" та "русинської мови" – одного з варіантів літературної мови українців Закарпаття, відомого з кінця XIX ст., активно виступає канадський історик П. Магочі, а провідні українські лінгвісти цілком обґрунтовано вважають так звану "русинську мову" діалектом української мови. Тому введення "русинської мови" до переліку "регіональних мов або мов меншин України" суперечить ст. 1 "Європейської хартії регіональних мов або мов меншин", у якій чітко зазначено, що "термін "регіональні мови або мови меншин" не включає діалекти офіційної мови (мов) держави". Це питання з метою уникнення його політизації мають вирішувати лише науковці".

А "у п. 7 ст. 20 зазначено, що "в усіх загальних середніх навчальних закладах забезпечується вивчення державної мови і однієї з регіональних мов або мов меншин". Водночас п. 6 цієї статті стверджує, що засновники (власники) приватних навчальних закладів усіх освітніх рівнів самі визначають мову навчання в цих закладах. Отже, до них не ставиться вимога забезпечити навчання двома мовами – тією, яку вони обрали для навчання, та державною. Такий підхід потребує коригування", тощо.

Нагадаємо, що раніше законопроект "Про засади державної мовної політики" також був підтриманий:

- Національним лінгвістичним університетом;

- Національним педагогічним університетом ім. М.П. Драгоманова;

- Таврійським Національним університетом імені В.І. Вернадського;

- Інститутом російської мови та літератури ім. М.В. Гоголя;

- в Тернопільському Національному педагогічному університеті;

- Міжгалузевим інститутом управління;

- групою провідних українських вчених, докторів наук і діячів культури;

- Одеським національним університетом ім. І.І. Мечникова;

- громадськими організаціями росіян і російськомовних громадян Україні;

- в Горловському державному педагогічному інституті іноземних мов;

- 120-ма громадськими організаціями України в листі до міжнародних організацій;

- схвалений представниками 18 організацій національних меншин України у своєму листі до Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин;

- позитивно оцінений Венеціанською комісією.

Невідкладного прийняття цього законопроекту вимагають Одеська, Луганська області ради, Верховна Рада АР Крим, Севастопольська міська рада.