Економічний націоналізм: роби українське, купуй українське, захищай українське!
Після виступу на з'їзді та ефіру на "5 каналі" в мене продовжують запитувати, що таке економічний націоналізм. На переконання Української народної партії економічний націоналізм – єдино можливий шлях виходу з кризи. Це той принцип, який у XIX сторіччі чудово спрацював на Західній Україні – свій до свого по своє.
Це політика "Купуй національне", до якої в час світової фінансової кризи повертаються США і розвинена Європа. "Роби українське, купуй українське, захищай українське!" – це і є формула створення в Україні європейських стандартів життя через підтримку середнього класу та забезпечення кожного українця особистою власністю.
Нинішній стан української економіки є одним із найгірших у Європі. Універсальний показник багатства країни і народу – виробництво ВВП на душу населення – в Україні складає всього 3 тис. доларів США, тоді як у Польщі – більше 9 тис., в Естонії – 13 тис., у Швеції – 43 тис. дол. США. Головна причина занепаду української економіки – у державній політиці, яка руйнує мотивацію до праці. На відміну від Європи, де домінує мале й середнє підприємство, є потужним середній клас.
Україна все більше віддаляється як від української традиції господарювання селянина-одноосібника, так і від європейської моделі невеликих фермерських господарств. Ми чомусь наслідуємо латиноамериканську колоніальну практику, де земля належить не корінному населенню, а латифундистам, які ведуть її інтенсивну обробку великими масивами, часто з іноземним капіталом. Без підтримки держави українське село – генетична колиска українства, де проживає більше 14 млн. людей, – деградує.
Українська державна політика все більше віддаляє Україну від європейської демократії, їхнього рівня розвитку економіки, культури та рівня життя. Причина – меншовартісний, радянський колоніальний менталітет влади, яку не було замінено після проголошення державної незалежності. Політична відповідальність лежить не лише на комуністах – колишніх і нинішніх, котрі заклали основу олігархічного режиму, – але й на демократах-лібералах, які після 2004 року не стали провідниками національного інтересу перш за все в економіці України.Замість лібералізації виробничої діяльності та створення конкурентного ринку високоякісної української продукції, горе-ліберали відкрили українські кордони для так званих дешевих неякісних іноземних товарів, добиваючи українське виробництво й українську перспективу.
Стратегія економічного націоналізму за 10 років вивела всі посткомуністичні країни Центральної Європи на європейський шлях розвитку, дозволила їм стати повноправними членами Європейського Союзу. У нас також іншого шляху немає, як повторити подвиг Польщі та Прибалтики, розвивати свою країну зсередини, підтримуючи приватну ініціативу мільйонів українців. УНП працює над тим, щоб втілити своє бачення українського майбутнього в життя. Тому цікаво було б почитати в ваших коментарях критичні зауваження та думки з приводу нашої програми. Її текст є тут.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
