Маневр на відволікання
Здається, вже всі політики висловилися про грип, тож і мені не гоже мовчати. Грипозна ситуація в Україні, схоже, погіршується. Проте не з точки зору епідемії, а з точки зору боротьби влади з нею.
Якщо в країні є епідемія, і пандемія розгортається, то вважаю за необхідне ввести надзвичайний стан. Проте об'єктивні данні та інформація Міністерства охорони здоров'я про рівень захворюваності свідчать, що сьогодні це швидше просто передвиборчі політичні змагання, в яких використовують медицину і проблеми зі здоров'ям людей. Тут треба не оголошувати надзвичайний стан, а давати доручення відповідним органам, які мають перевірити, чому і в кого виникла ідея підняти паніку на рівному місці.
Якщо був лише один підтверджений випадок захворювання на грип H1N1, а загальна захворюваність в Україні сьогодні набагато менша, ніж у попередні роки, то про яку епідемію йде мова?! Навіть нефахівці знають, що сезонні хвороби завжди були, є і будуть. Чому сьогодні їм дає оцінку Кабінет Міністрів, а не дипломовані лікарі? Чому політики, перекрикуючи медиків, дозволяють собі висувати діагнози і давати рекомендації, заочно призначати курси лікування і профілактики? Чому журналісти запрошують у коментатори з питань грипу депутатів, завдання яких – писати закони, а не практикуючих інфекціоністів чи епідеміологів, завдання яких – дбати про здоров'я людей?
Тут я бачу більше підстав для роботи Служби безпеки та прокуратури. Саме їхні фахівці, можуть поставити діагноз в умовах нинішньої політичної епідемії, яка поглинає всі зусилля і уряду, й опозиції. Ситуація паніки і страху вигідна політикам. Бо при цьому люди забувають, про те, що не виплачується зарплата, що затримують пенсії, що Україна стоїть на межі фінансового банкрутства, що ніхто не знає, де брати гроші, щоб НАК "Нафтогаз" розраховувався із Газпромом у найближчі три місяці. Ніхто не думає, що буде зі штрафними санкціями, чим Україна розраховується за невідібраний газ. З цієї точки зору я розумію, чому політики з головою занурили себе і країну в загальнодержавну біду – саме тоді, коли уряду треба звітувати про речі, які стосуються усіх 47 мільйонів українців.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
