Кому вірити – ЛАВРОВУ чи ПУТІНУ щодо перемоги у Другій світовій війні?

Сьогоднішнє твердження голови МЗС РФ Сергія ЛАВРОВА є запізнілою спробою пом'якшити обурення українців образливою заявою ПУТІНА. ЛАВРОВ стверджує, що Росія вважає перемогу над фашистською Німеччиною – спільною перемогою народів всього Радянського Союзу, в той час, як ПУТІН 16 грудня 2010 року в прямому ефірі заявив, що Росія перемогла б і без участі України. То кому мають вірити українці, – прем'єру "велікой Росії" чи урядовцю, який йому підпорядкований?

На мій погляд, міф про одноосібну перемогу у Другій світовій війні – дуже важливий для Росії, оскільки на цьому етапі радянської історії базується ідеологія нової Російської імперії. Інших перемог в історії СРСР, правонаступницею якої є Росія, не було, окрім хіба що ГУЛАГу, таборів для політв'язнів та Голодомору. Саме тому я не вірю в щирість заяви ЛАВРОВА. Схаменувшись після реакції громадян України та колишнього Радянського Союзу на заяву ПУТІНА, російські можновладці кілька місяців потому підуть в черговий ідеологічний наступ, присвоюючи Росії те, що персонально їй не належить.

Я переконаний, що українська влада має розвіяти сталінські міфи, завдяки яким деякі російські високопосадовці намагаються вкрасти заслужений внесок України в перемогу у Другій світовій війні. Свобода – це безцінний та безкорисливий дар українців – європейським народам, а Україна – одна з провідних країн, що сприяла перемозі над фашизмом. На моє переконання, українська влада має зробити все, щоб роль України було справедливо оцінено на світовому рівні.

Я вважаю, що першим кроком до цього має стати створення у Верховній Раді спеціальної комісії, яка оцінить внесок України у перемогу у Другій світовій війні. Український уряд має також звернутися до Росії з вимогою відкрити доступ до 13 млн засекречених справ, які зберігаються в Центральному архіві оборони колишнього СРСР, щоб встановити дійсний обсяг людських втрат, які понесла Україна.

Як свідчать історичні факти, втрати України у війні були найбільшими серед республік колишнього СРСР, – майже 40% від загального обсягу. Так, перепис населення 1945 року свідчить, що чисельність українців складала 27 млн. 383 тис, тоді як в 1940 році – 41,9 млн. Тобто Україна в Другу світову війну понесла прямі втрати мирного населення та військовослужбовців на рівні майже 14,5 млн. осіб, тоді як відповідні втрати Росії оцінюються істориками в 6 млн. То чий внесок у перемогу більший?

Через злочинні та незграбні дії Кремля, майже всю територію України було окуповано. Внаслідок цього, фашисти катували в Україні наших громадян в 200 концентраційних таборах, перетворили на руїни 714 міст і 28 тис сіл, спалили вщент 250 сіл разом з мешканцями. Загальновідомим є історичний факт, що мешканці УРСР складають 78,6% від всіх депортованих громадян СРСР.

Кожен другий з 6 млн українців, що були в складі радянських військ, загинув. З тих 3 млн., що залишилися в живих, 1,5 млн стали довічними каліками. До речі, 7 з 15 фронтів очолювали маршали та генерали-українці. За межі України, в тили СРСР було вивезено більше 500 стратегічних підприємств, – золотий фонд промисловості країни. На мій погляд, заперечувати провідну роль України у перемозі – це все одно, що не мати ніякого уявлення про реальні історичні факти.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.