Ніякі ВЕЗ не допоможуть покращити інвестиційну привабливість країни
Для малого та середнього бізнесу мають бути створені підприємницькі зони
У парламенті очікує на обговорення проект закону "Про спеціальні (вільні) економічні зони". Навряд чи цей законопроект призведе до покращення економічної ситуації. Підвищувати інвестиційну привабливість економіки треба не з відновлення ВЕЗ, а з системних реформ, спрямованих на трансформацію адміністративно-олігархічної системи – в сучасну ринкову економіку, побудовану на демократичних засадах, де чиновник буде не наглядачем для підприємця, а помічником, де право людини здійснювати виробничу діяльність непохитно захищатиме закон. Влада, в першу чергу, має зосередитися на створенні привабливого інвестиційного клімату, стимулюючих виробництво податкових умов, а також запровадження системних заходів з дерегуляції економіки.
Нині ніякі ВЕЗ не допоможуть покращити інвестиційну привабливість країни. У рейтингу економічних свобод для підприємців, за даними американського Інституту Heritage Foundation, Україна в 2010 році посідала 162 місце, а завдяки надзвичайно заплутаній системі оподаткування – 181 місце серед 183 країн світу. Головною проблемою української економіки залишається її надмірна зарегульованість законодавчими та нормативними актами, які лише сприяють корупції та свавіллю чиновництва, а також "ручному керуванню" ринком, яке в Україні за 20 років незалежності так практично і не змінилося.
Інвестора відлякує й наша податкова система. Законодавство передбачає в Україні сплату 135 податкових платежів на рік, тоді як в країнах Східної Європи і Середньої Азії – підприємець платить відповідно 14 та 41 податків. Українська судова система, за радянською "звичкою", виконує непритаманні їй в демократичному світі репресивні функції, і ніяким чином не захищає права підприємця. Зрозуміло, що за таких умов, українська корупція посилюватиметься, а інвестора в країну й силоміць не затягнеш.
Чи є ВЕЗ панацеєю для лікування економіки? "Паперові" інвестиційні обіцянки підприємців, що працюють у ВЕЗ, закінчувалися переважно безмитним ввезенням закордонного товару, – як-то м'яса, молочної продукції, цукру, прального порошку та багато іншого. Це призвело до того, що український селянин та підприємець, які займалися виробництвом в Україні, сплачуючи податки на загальних підставах, опинялися в гірший ситуації, ніж бізнесмени-пільговики з ВЕЗ. За даними 2002 року, обсяг виробництва продукції ВЕЗ та ТПР, які займали 10% території України, становив лише 4-7% на рік від її "загальноукраїнського" обсягу. При цьому держава недотримувала митні платежі з імпортованих товарів, а обсяги податкових пільг перевищували реальний внесок ВЕЗ у виробництво.
На нинішньому етапі розвитку української економіки та права позитивний ефект можуть дати ВЕЗ лише у вигляді підприємницьких зон, які спрямовані на пожвавлення ДРІБНОГО та СЕРЕДНЬОГО бізнесу в депресивних районах. Підприємницькі зони надають малому бізнесу більші права на свободу діяльності за рахунок значних фінансових пільг. Цей вид ВЕЗ був запроваджений у Великій Британії правими силами – консерваторами – у 80-х роках, а потім також – і в США як різновид регіональної політики по боротьбі з рекордним на той час безробіттям. Досвід правих сил США та Великої Британії зі створення підприємницьких зон має запозичити й Україна, де 7 мільйонів громадян блукають по чужих світах в пошуках роботи.
У підприємницьких зонах держава передає в оренду дрібному бізнесу на пільгових умовах виробничі приміщення, сприяє наданню дешевих банківських кредитів, запроваджує пільги по сплаті податків, – в тому числі, в гуртовій та роздрібній торгівлі, при сплаті комунальних послуг, при нарахуванні прибуткового податку – дозволяє відстрочити сплату податкових платежів тощо. Перевага при здійсненні таких проектів надається не великому, а саме малому бізнесу, який створює робочі місця переважно у сфері послуг, переробки та роздрібної торгівлі. Підприємницькими зонами зазвичай проголошуються села, маленькі містечка, навіть окремі райони в містах, де завмерли підприємства та обмаль роботи. Пільги отримує не сама територія, а малі підприємства відповідного профілю, які там розташовані. УНП звертає увагу уряду, що лише завдяки запровадженню підприємницьких зон, які сприяли б розвитку малого та середнього бізнесу, можна швидко забезпечити робочими місцями та доходами 80% населення депресивних регіонів.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
