Тотальна залежність від Росії заважає підвищенню надійності ядерної енергетики України
Україна має подолати тотальну залежність від Росії в ядерній енергетиці, створивши власне виробництво палива для АЕС та сховища для відпрацьованого ядерного палива. Якщо Росія припинить надання відповідних послуг або різко підвищить ціни, то виробництво української електроенергії може скоротитися на 50%.
АЕС виробляють до 50% електроенергії в Україні. При цьому, Росія є монополістом з постачання ядерного палива, приймання з України відпрацьованих ядерних касет та науково-технічної підтримки українських АЕС. На жаль, українська влада взагалі не думає, де зберігатимуться високоактивні відходи з ЧАЕС та діючих АЕС. Хотілось би нагадати, що в 90-х роках РФ вже відмовилася забирати у нас відпрацьоване ядерне паливо.
Україна не створить замкнений ядерно-паливний цикл, однак може побудувати власне виробництво ядерного палива, спираючись на значні українські поклади урану. Такий проект, розрахований на 4-5 років, розроблявся ще 1994 року. Як відомо, підприємство мали побудувати у Жовтих водах, де здійснюється виробництво урану природного збагачення. Вартість проекту за цінами 1994-96 років складала 240 млн доларів.
Сучасні технології дозволяють також побудувати сухі сховища для відпрацьованого ядерного палива, де його можна зберігати до ста років. В той же час, Україні необхідно побудувати національне сховище для вічного захоронення чорнобильських відходів, а також радіоактивних відходів з інших АЕС. Відповідну програму не було реалізовано через відсутність політичної волі української влади. Росія не дає Україні відірватися від енергетичної залежності, бо контроль за постачанням енергоресурсів тотожний контролю за державною політикою.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
