Три кроки для врегулювання газової проблеми з Росією
Зустріч голови "Газпрому" Міллера та міністра енергетики України Бойка щодо перегляду формули ціни на російський газ поки завершилась домовленістю... про черговий раунд переговорів. Прем'єр Азаров сьогодні заявив, що спостерігається прогрес у переговорному процесі. УНП бачить, як знизити тиск російського газу на українську економіку.
По-перше. У формулі, за якою вираховується вартість газу для України, транзит і ціна на газ є взаємопов'язаними. При цьому, Україна сьогодні платить за російський газ навіть більшу ціну, ніж інші європейські країни. Росія ж оплачує транзитні послуги України по цінах, у 3-4 рази менших, ніж в ЄС. УНП неодноразово закликала уряд привести вартість транзиту у відповідність до європейських показників.
По-друге. Росія завжди трансформує ціну на газ у політичні вимоги. Приміром, Україна, у відповідності з Харківськими угодами, "оплатила" так звану цінову знижку на 100 доларів власною територію, – російська військова база залишилась в Криму до 2042 року. Не пройшло і року, як ціна на газ для України зрівнялася з іншими європейськими країнами. УНП вважає неприпустимою торгівлю власною територією за будь-яких обставин. Така практика має бути припинена раз і назавжди, а Харківські угоди – денонсовані.
По-третє. Україна має різко знизити обсяги споживання російського газу, наростивши власний видобуток. Приміром, 2010 року Україна закупила на 7% більше російського газу та знизила на 7% – видобуток власного. Ну хіба нормальний господар буде ігнорувати те, що під ногами валяється, купуючи це втридорога? УНП завжди наголошувала, що Україна може забезпечити ЖКГ газом власного видобутку. Що стосується промисловості, то нехай власники металургійних та хімічних комбінатів, які отримали надприбутки на 100-доларовій знижці, самостійно вирішують питання ціни російського газу. Це комерційні інтереси, які жодним чином не зачіпають інтереси держави та пересічних громадян.
Ще один резерв для зниження "газового" споживання – енергозбереження, яке дозволяє на 40% скоротити використання електроенергії і газу. Окрім того, потрібно розвивати альтернативні джерела енергозабезпечення, які можуть замістити до 20% російського газу. Приміром, ЄС до 2020 року збирається збільшити енергозабезпечення за цей рахунок до 20%. Україна може вийти на ті ж самі показники за 10 років, оскільки українські чорноземи здатні забезпечити виробництво великих обсягів біомаси. Але для цього влада має проводити відповідну державну політику. Цими темами 20 років ніхто серйозно не займався.
Шалені газові знижки, які обіцяє Міллер в разі створення СП між "Нафтогазом" та "Газпромом", – це міф. Українські підприємства отримають тимчасову вигоду, на період, поки "Газпром" поглинатиме "Нафтогаз". Після цього події розвиватимуться за білоруським сценарієм, де "Газпром", встановивши контроль над "Бєлтрансгазом", щорічно збільшує ціни. Лукашенко каже, що його обдурили. Точно так обдурять і тих, хто "купиться" на пропозиції "Газпрому".
Прем'єр РФ Путін, який має набагато вищу посаду, ніж Міллер, запевнив Януковича, що перегляд формули ціни на газ можливий лише в разі інтеграції України в структури, які відповідають російським інтересам, – від Митного союзу до ЄЕП. Так що, ніякої цінової знижки Україна насправді не отримає.
Щоб росіяни мали нас за рівню, а не молодших братів, треба нарощувати власні можливості. Українська влада, на превеликий жаль, здебільшого здає перспективи розвитку країни в обмін на дешевий газ. Так і хочеться порадити українським можновладцям, – кінчайте торгувати, бо немає чим здачу давати!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
