Червоний прапор – загроза незалежності та територіальній цілісності України
УНП ініціює подання до Конституційного суду з вимогою скасування Закону N3298-VI щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги, який 21 травня на порушення Конституції було підписано Президентом України. УНП розцінює події, пов'язані з червоним прапором, як складову закордонного сценарію розчленування України.
Закон по багатьох статтях суперечить Конституції. Порушено 20 статтю Конституції, оскільки червоний прапор не є державною символікою або символікою територіальних громад, а є символом неіснуючої держави та однієї з політичних партій. Брутально проігноровано 15 статтю Конституції, яка передбачає, що суспільне життя ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності і жодна ідеологія не може бути визнана державою як обов'язкова. Використання символів колишньої комуністичної імперії, яка поневолювала нації та народи, суперечить ідеологічним настановам щодо захисту суверенітету та територіальної цілісності України (частини 1 та 2 статті 17), а також встановленим у статті 18 Конституції цілям зовнішньополітичної діяльності. Хочу нагадати, що закон стосовно опису державних символів України та порядку їх використання приймається не менш, ніж двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Оскільки Закон N3298-VI запроваджує обов'язкове використання та підйом червоного прапора нарівні з Державним прапором України, то парламент повинен проголосувати за цей закон не менш, ніж двома третинами від конституційного складу.
УНП розцінює події, пов'язані з червоним прапором, як сценарій закордонних політтехнологів, які розігрують карту регіонального сепаратизму. Якщо КС не скасує закон, то 22 червня Україну очікує подальша "розкрутка" подій 9 травня, але вже з непередбачуваними наслідками. Буде докладено шалених зусиль, щоб замість мирного розв'язання проблем Україна була втягнута у жорстке громадянське протистояння. Україна за свою новітню історію пройшла кілька складних етапів. Змушений нагадати про початки незалежності, коли пахло кров'ю, про загрози громадських сутичок 2004 року, про геополітичні ігри навколо Криму. Тепер взялися за Західну Україну, де зараз значна частина населення, невдоволена політикою влади, висловлюється за те, щоб Галичина стала європейською та незалежною.
Сценарій 9 травня готувався заздалегідь, коли в парламенті раптом розпочалися розмови про необхідність "червонопрапорного" рішення. І всі головні особи, і сам сценарій протистояння 9 травня були описані у ЗМІ від "а" до "я" задовго до самих подій. Тим не менше, поїзд продовжував рухатися. В подальшій реалізації сценарію були задіяні парламентська більшість, президентська адміністрація, неофашистські проросійські організації та українські праворадикали, які начебто "боронили українську незалежність". Внаслідок подій 9 травня було посилено міжетнічну та міжнаціональну напругу в Україні, але не отримано очікуваного за масштабами ефекту. Тому, на мою думку, українські комуністи працюють над подальшою розкруткою сценарію, – готують провокації на 22 червня, щоб під приводом федералізації України розпалювати регіональний сепаратизм.
Конституційний суд має терміново скасувати закон, що принижує гідність українського Державного Прапора та українців, а також відбілює червоний колір радянського терору, під яким було знищено більше 10 млн. українців. Якщо ми будуємо європейську країну, то не повинні допускати повернення атавізмів тоталітарного комуністичного минулого у державну систему.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
