Пенсійна реформа: тягни лямку, поки не викопали ямку
Спікер ЛИТВИН обіцяє, що парламент працюватиме, доки не ухвалить закон про пенсійну реформу, – мовляв, інакше МВФ не позичить грошей. Пенсійну реформу уряд підмінив банальним виконанням вимог МВФ збалансувати Пенсійний фонд, тобто зменшити дірку в "пенсійному" бюджеті. УНП вимагає, щоб пенсійна реформа стала невід'ємною складовою пакету антикризових заходів, розрахованих на 3-5 років та спрямованих на суттєве пожвавлення виробництва, зростання доходів пересічних українців, держбюджету та Пенсійного фонду. Інакше через кілька місяців уряд знов буде вирішувати, які категорії громадян відсунути від дірявого "пенсійного" казанка.
Хотілося б нагадати, що мета будь-яких реформ в розвинених країнах світу, – і соціальних, і економічних, і енергетичних, – це підвищення рівня життя громадян. Урядова пенсійна реформа зводиться лише до подовження пенсійного віку для жінок і держслужбовців, не відповідаючи на питання, як покращити вкрай слабенький добробут українського пенсіонера. Це означає, що пенсійна реформа в найближчій перспективі обернеться і фінансовими, і моральними втратами для пересічного українця.
УНП запропонувала свою модель пенсійної реформи, яка базується на успішному світовому досвіді, – зокрема, чилійському. По-перше, УНП вимагає, щоб в Україні реформу було проведено, коли подовження пенсійного віку не загрожуватиме втратою роботи. Змушений нагадати, що уряди розвинених країн проводили пенсійну реформу в фазі економічного підйому, коли внаслідок економічних реформ зростали потреби у робочій силі. Натомість український уряд планує запровадити непопулярні кроки на тлі економічного занепаду. Криза та невдала податкова реформа, яка призвела до банкрутства та масової втечі в "тінь" малого і середнього підприємництва, призвели до скорочення робочих місць. За таких умов формальне збільшення робочого віку посилить безробіття, – громадяни передпенсійного віку не матимуть ні робочого місця, ні пенсій. Як кажуть, живемо, не горюємо, – хліба не купуємо.
По-друге, УНП вимагає від уряду створити умови, щоб молодь мала змогу робити пенсійні накопичення вже зараз – на початку трудової кар'єри. Так, в розвинених країнах світу всі пенсійні реформи супроводжувалися поступовим перенесенням ваги витрат з держави на пересічну людину, яка сама собі створює додаткові пенсійні накопичення. Держава ж гарантує кожному – прожитковий пенсійний мінімум. Тобто, ефективна пенсійна реформа має розпочинатися з впровадження накопичувальної системи нарівні з солідарною. В урядовому законопроекті всі заходи спрямовані виключно на збалансування Пенсійного фонду, а запровадження альтернативних систем персонального накопичення переноситься на невизначений термін.
По-третє, УНП вимагає від уряду створити дієвий механізм збереження внесків накопичувальної пенсійної системи. Держава має гарантувати через відповідну систему резервування, страхування, встановлення правової відповідальності, що особисті пенсійні накопичення громадян не з'їсть інфляція, не знищить економічна криза та не вкрадуть приватні банки. Урядовий законопроект не дає відповіді на це першочергове питання щодо відповідальності фінансових структур. Приміром, згадайте, куди поділися заощадження українців, коли розпався СРСР? Або пригадайте інфляцію, яка з'їла всі статки громадян в "Ощадбанку" уже в незалежній державі.
По-четверте, УНП вимагає при проведенні пенсійної реформи – в частині нарахування пенсійного стажу, – не порушувати Конституцію, яка забороняє погіршувати матеріальне становище громадян. Україна також не повинна перекреслювати головний принцип міжнародного права, – закон не має зворотної сили. Це проблема державної політики, а не пересічних громадян, що їхній трудовий стаж раніше не перевищував 25-30 років, а зараз уряд пропонує на 10 років його збільшити. Тобто старі правила нарахування стажу для певної категорії громадян мають зберегтися на чітко визначений перехідний період. В той же час, надмірно високі пенсії для чиновників мають бути скасовані, оскільки пенсія 80% українських пенсіонерів не перевищує мінімальну.
Але попри навіть найоптимальніші шляхи пенсійної реформи допоки в українському бюджеті на 46 млн. громадян припадатиме 35-37 млрд. доларів, жодне рішення не призведе до підвищення соціальних стандартів в Україні. Приміром, Польща на 38 млн. населення має в 5 разів більше бюджетних доходів. Тобто пенсійна реформа має розглядатися виключно крізь призму такої економічної політики, яка забезпечує набагато вищі статки українцям. Успішні пенсійні реформи зазвичай передбачають суттєве збільшення "пенсійних" надходжень за рахунок загального пожвавлення підприємництва. Я переконаний, що кардинальні економічні реформи протягом 3-4 років здатні призвести до збільшення бюджетних доходів України, принаймні в 5 разів, – до рівня країн Європи. Існує декілька напрямків швидкого відродження економіки та наповнення бюджету, – створення потужного малого та середнього бізнесу, а також пріоритетний розвиток стратегічних для країни транзитної, туристичної, сільськогосподарської галузей. Уряд також має сприяти поверненню в Україну гастарбайтерів, що складають майже третину працездатного населення. За інших умов пенсійна реформа зведеться до прислів'я – тягни лямку, поки не викопали ямку.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
