Один – із сошкою, а семеро – з ложкою
Дрібні фермери – на межі банкрутства
Цього року великий врожай картоплі, моркви, капусти, цибулі став черговим стихійним лихом, – українські фермери стоять на межі банкрутства через низькі ціни на свою продукцію. Український прем'єр, який активно давав селянам вказівки, що сіяти та як орати задля збільшення рентабельності, тепер безпорадно розводить руками.
Уряд має терміново рятувати дрібного фермера та селянина-одноосібника, запровадивши закупівлю надлишків овочевої продукції за кошти державного резерву хоча б за собівартістю або з мінімальним прибутком. Крім того, на державному рівні, – від центру до регіонів, – дрібним фермерам має бути надана допомога у транспортуванні, розміщенні та зберіганні їх продукції в наявних овочесховищах. Це тим більш доцільно, що за інформацією міністра аграрної політики та продовольства ПРИСЯЖНЮКА, овочесховища України заповнені лише на 40%. "Державна" частина урожаю може бути використана для забезпечення армії, "продуктових" інтервенцій в зимовий період, а "фермерська", – продана в період сезонного підвищення цін. Мають бути також знайдені можливості експорту українського врожаю на зовнішні ринки. Пошук та підписання відповідних контрактів – це безпосереднє завдання торгових представництв при посольствах МЗС України за кордоном. Якщо держава зараз не прийде на допомогу фермеру, то в умовах відсутності ринкової інфраструктури в АПК, яку так і не було створено за 20 років незалежності, надприбутки отримає мафія монополізованих посередників, яка зараз скуповує урожай по ціні, що нижча за собівартість. Існує також загроза загибелі частини фермерських господарств, – тих незначних паростків "народного капіталізму", – які не зможуть повернути свої витрати.
В усіх країнах Західної Європи діє механізм гарантованих цін на продукцію АПК, які затверджуються щорічно та коригуються у відповідності з рівнем інфляції по узгодженню з об'єднаннями національних виробників. Зрозуміло, що в кожній західній країні Європи діє власний перелік такої продукції. Основу гарантованої ціни складає собівартість виробництва найважливіших продуктів АПК. Крім того, західні держави, щоб підтримати фермера, забезпечують його дотаціями, що в 1-2 рази перевищують ринкову собівартість конкретних видів продукції. Держава робить це умисно, щоб гарантувати власну продовольчу безпеку та забезпечити робочим місцем фермера або одноосібника.
Приймаючи до уваги підписання угод про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС, Україні потрібно якнайшвидше сприяти структуризації сільського господарства за європейськими зразками, оскільки за інших умов українська продукція не витримає конкуренції з європейською, а українські селяни-одноосібники та фермери втратять свої нинішні невеликі доходи. В Україні має бути терміново запроваджена та реалізована спеціальна програма з розвитку селянської обслуговуючої кооперації, яка дозволила б об'єднатися та вижити дрібним фермерам та селянам-одноосібникам, забезпечивши їх транспортом для перевезення та продажу дрібних партій товару, сучасними овочесховищами, власними оптовими та роздрібними ринками, невеликими підприємствами з переробки продукції.
В Україні навряд чи сформується потужний коопераційний рух без централізованої підтримки влади. Фермерів та селян-одноосібників мають навчити створювати власні кооперативи в розгалужених центрах зайнятості, а загальне фінансування може здійснюватися за рахунок фонду загальнообов'язкового державного соцстрахування на випадок безробіття. На моє переконання, держава зобов'язана забезпечити селянам та відповідним селянським кооперативам доступ до дешевих банківських кредитів, і навіть компенсувати частину коштів за рахунок центрального та місцевих бюджетів.
Кооперативи фермерів в ЄС та США переробляють та реалізують від 60 до 80% сільгосппродукції. Навіть Росія в останні роки, хоч кволо, але підтримує кооперативний рух, надаючи фермерським кооперативам кредити для побудови оптових, роздрібних ринків, овочесховищ тощо. В Україні ж панує цінова монополія перекупників, яким дістається 90% кінцевого прибутку. То коли буде покладено край ситуації, коли на одного селянина з сошкою припадають семеро перекупників з ложкою?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
