Російські заяви про відмову України від закордонної власності колишнього СРСР є провокацією
За неоднозначними подіями навколо підписання угоди про асоціацію з ЄС непоміченими залишились провокаційні заяви офіційного представника МЗС РФ Олександра ЛУКАШЕВИЧА. Російський дипломат заявив, що питання про претензії України на закордонну власність колишнього СРСР більше не є предметом переговорів. Я переконаний, що українська влада має ініціювати розгляд цього питання перед Росією, – в тому числі, в контексті перегляду кабальних газових угод 2009 року.
Росія, завдяки "газовому" тиску, намагається остаточно позбавити Україну юридичних прав на українську частку закордонного майна колишнього СРСР. Як відомо, переговори зайшли у глухий кут в лютому, бо Росія в чергове відмовилася передати Україні об'єкти у 28 країнах, у відповідності з офіційними вимогами МЗС України від 1994 року. Тепер Росія, яка під тиском навязала кабальні газові угоди 2009 року, намагається в обмін на тимчасове зниження цін ще раз ошукати Україну – отримати її згоду на перереєстрацію радянського закордонного майна. За інших умов Росія не отримає офіційних прав на це майно.
Як відомо, закордонне майно належить Україні згідно Договору про правонаступництво щодо державного боргу та активів колишнього СРСР від 1991 року, у відповідності з яким українська частка складає 16,37%. Вартість закордонного майна колишнього СРСР перевищує 400 млрд доларів, хоча Росія офіційно повідомила лише про 110 млрд доларів активів на момент розпаду СРСР. Відвертим тиском є заяви МЗС РФ, що Україна має відмовитися від прав на радянський спадок, бо Росія виплатила 14 млрд доларів української частини зовнішніх боргів колишнього СРСР. Ця сума є мізерною порівняно з обсягами радянського спадку України. До того ж, український парламент відмовився ратифікувати угоду про "нульовий" варіант". За умов чесного розподілу радянського майна Україна також мала б отримати свою частку радянського Алмазного та Резервного фондів, інвестицій та кредитів СРСР за кордоном. Однак Росія всі роки незалежності України ухиляється від надання інформації щодо стану балансів Держбанку, Гохрану, Зовнішекономбанку та алмазного фонду СРСР.
Вирішення питання повернення Україні її частки спадку СРСР, – в тому числі, закордонної власності, – є принциповим, оскільки держава в кілька разів збільшить золотовалютні резерви, вирішить проблеми розміщення українських дипломатичних представництв за кордоном тощо. На моє переконання, перед Росією потрібно також ставити питання про повернення національних цінностей, а також 132 млрд доларів коштів українських вкладників радянського "Ощадбанку". Україна не настільки багата, щоб робити багатомільярдні подарунки Росії.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
