''Братські'' стосунки українським коштом
Україна має провести вичерпну інвентаризацію майна та земель в Криму
Днями ЗМІ повідомили, що Росія найближчим часом направить в Україну проект угоди щодо надання Україною в оренду ЧФ РФ полігону "Нитка" в Криму. Апетити Росії ростуть й, за умови традиційної угодовської політики влади, завтра з'ясується, що ЧФ РФ знадобилася решта території Криму.
Днями севастопольська влада поскаржилася українському уряду, що російський флот безкоштовно використовує 30 причалів, які не увійшли до базової російсько-української угоди від 1997 року про базування ЧФ РФ в Криму. І це тільки "верхівка" айсберга. Окрім причалів, російський флот незаконно використовує українські маяки, радіонавігаційні станції, тисячі гектарів кримської землі, аеродроми, безліч будов та хтозна ще які ресурси, – скільки й чого донині достеменно не встановлено.
Замість розбазарювати українське майно на користь Росії, яка "по-братські" вижимає з України більше 500 доларів за 1 тис кубометрів газу, слід було б з'ясувати, якими обсягами українського майна насправді користується ЧФ РФ. Це ганьба, але ні в одного українського уряду не вистачило політичної волі провести повну інвентаризацію майна, як це передбачають базові угоди від 1997 року.
Нині Україна, яка несе шалені збитки через занижені майже в 3 рази транзитні тарифи та завищені ціни на російський газ, на порушення всякої логіки продовжує надавати багатомільярдні преференції Росії у вигляді фактично безкоштовного перебування ЧФ РФ у Криму. Однак змусити Кремль до рівноправного діалогу можна лише в разі послідовного та безкомпромісного захисту національних інтересів.
Українська влада має терміново провести вичерпну інвентаризацію та змусити ЧФ РФ через внутрішні та міжнародні суди повернути незаконно загарбане майно та землю. Наступним кроком має стати встановлення для ЧФ РФ ринкової вартості за оренду землі, що базові угоди від 1997 року передбачали ще з 2008 року. Фахівці оцінюють вартість оренди лише землі майже в 5 млрд доларів, і цих коштів Україні буде цілком достатньо для компенсації збитків від закупівлі дорогого російського газу та наповнення, приміром, Пенсійного фонду для виплат пристойних пенсій українським пенсіонерам. Лише після врегулювання цих, давно назрілих питань, українська влада може перейти до обговорення умов оренди об'єктів, які не входять у базовий договір, але цікавлять ЧФ РФ. Цей процес має відповідати законодавству України, міжнародним нормам та відбуватися на ринкових засадах. Якщо ж Росія й далі триматиме українців за дурнів, які не знають ціни власному майну, то ні поваги до українського уряду, ні паритету у двосторонніх стосунках не буде ніколи.
