Політика дірявих кишень
Захмарні портові тарифи блокують вихід українських експортерів на зовнішні ринки
Україна втрачає мільярдні прибутки на південно-азійських ринках, бо експортери не можуть виконати експортні контракти. Приміром, станом на березень в Японію було відвантажено менше п'ятої частини запланованих обсягів кукурудзи. Японія і рада б закупити більше, але вивезти не може – з 18 портів лише 4 спроможні приймати судна відповідного типу! Низька пропускна спроможність портів та відсутність коштів на їх модернізацію пов'язані, в тому числі, з неадекватною системою утворення тарифів, які розраховуються в Україні за правилами минулого сторіччя!
УНП подавала свої пропозиції в уряд щодо встановлення ставок зборів та плат, які були б конкурентоспроможними в порівнянні з іноземними портами-конкурентами. Оскільки ці питання регулюються не законами, а урядовими постановами, пропонувалося внести зміни до Положення про портові збори (постанова КМУ від 12 жовтня 2000 року N1544) та наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.06.1996 N214. Відповідь Міністерства інфраструктури зводилася до тверджень, що зменшення тарифів призведе до їх... зростання (!!). Мабуть, фахівці міністерства не товаришують з елементарною логікою
Нині морально застарілі тарифи блокують вихід українських експортерів на світові ринки. В той же час, здешевлення портів-конкурентів в інших країнах призвело до стрімкої втрати вантажопотоків українськими портами, а значить і коштів на їх модернізацію. Так, три наші найбільші морські порти – Одеса, Іллічівськ та "Южный" – за рік разом перевозять лише 57 млн тонн вантажів. Проте їхні головні конкуренти – Новоросійськ та румунська Констанца – перевантажують за рік відповідно 117 млн. та 48 млн. тонн!
Нині обсяги румунських та російських тарифів в 2-3 рази нижчі за українські. Наприклад, суднозахід стандартного контейнеровоза до Констанци коштує близько 19 тис. доларів, до Новоросійська (РФ) – 21 тис. А до Одеси – 48 тис., до порта "Южный" – майже 65 тисяч! За таких умов прибутки від портової діяльності будуть спрямовуватись не в українську, а в іноземну кишеню. Ми ж не будемо мати можливості модернізувати українські порти та збільшити обсяги власного експорту, не кажучи вже про суттєве нарощення вантажопотоків за рахунок іноземців. Залишається констатувати: політика, за якої українська держава неспроможна захистити інтереси національного виробника та експортера, буде вічно залишатися політикою дірявих кишень та злиденного життя!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
