Газове "заробітчанство" ціною українських перспектив
Влада не демонструє відданість національним інтересам. Черговий приклад: Росія на два тижні призупинила транспортування газу обхідним "Північним потоком" через ремонт, – триває інтеграція систем управління для об'єднання двох ниток газопроводу. Виконувати російські контракти на час простою "Північного потоку" погодилася... Україна, проти якої, загалом, й спрямований російський проект.
Тобто, Росія для завершення проекту, який фактично позбавить Україну транзитних можливостей, попросила "Нафтогаз" взяти на себе на два тижні виконання російських експортних контрактів з ЄС. Будь-яка країна, яка поважає свій національний інтерес, скрутила б, образно кажучи, дулю у кишені у відповідь на таке прохання. А наш "Нафтогаз", навпаки, кинувся виконувати, – мовляв, давайте візьмемо на себе зобов'язання Росії, треба ж допомогти братському російському народу розчавити Україну в газових обіймах. Як відомо, російський проект після завершення вилучить з ГТС України 55 млрд кубометрів газу та посилить енергетичну залежність України від Росії.
Слово Кремля з часів комунізму й досі має силу закону для української влади, хоч на 21 році незалежності це й виходить за межі здорового глузду. Замість очікувати, поки "Газпром" залишить Україну голою та босою, уряд має терміново сідати за стіл переговорів з ЄС й домовлятися про газовий консорціум на двосторонній основі. Це тим більш доцільно, що РФ ніколи не приєднається до Третього енергопакету ЄС, у відповідності з яким "Газпром" не може бути безпосереднім учасником газотранспортного консорціуму в Україні. Переконаний, що тільки з допомогою Євросоюзу влада зможе убезпечити Україну від остаточного провалу на газовому фронті, бо все інше – не працює. Поки що очевидно одне: нова політична команда неспроможна сформувати політику в національних інтересах в сфері енергетики й демонструє повне фіаско на газовому фронті.
