Чому українське вугілля не допускають на ТЕЦ?
Українське вугілля не допускається на ТЕЦ. Це справа рук проросійського лобі, яке штучно утримує Україну як найбільшого споживача на "газовій голці" "Газпрому". ЗМІ повідомляють, що "Вугілля України" накопичило на складах близько 400 тис тонн продукції. Уряд начебто не може знайти ринкові механізми для подолання кризи, оскільки українське вугілля дорожче та менш якісне, ніж закордонне.
Міністр енергетики Юрій Бойко кілька місяців обіцяв, що Україна за рік переведе свої ТЕЦ на вугілля. Це дозволило б значно скоротити закупівлю дорогого російського газу, а також забезпечити надійним національним ресурсом виробництво більше 40% електроенергії. То де конкретні дії Міністерства енергетики? Якщо міністр розкидався голослівними обіцянками, щоб насмішити Росію, то навіщо було збільшувати видобуток вугілля, на дотування якого витрачаються кошти з держбюджету?
Нині з усіх боків лунають закиди, що Україна не може собі дозволити використовувати вугілля на ТЕЦ через забруднення довкілля. Як урядовець, який 1997 року вів переговори щодо умов приєднання України до Кіотського протоколу, відповідально заявляю, – квоти на викиди парникових газів, які ми тоді відстояли, дозволяють Україні перевести всю свою теплову енергетику на вітчизняне вугілля без будь-яких штрафних санкцій. Переконаний, що Україна в питанні послаблення енергетичної залежності від Росії має виходити виключно з свого власного національного інтересу. Приміром, США та Китай надають перевагу інтересам своїх економік, а не Кіотському протоколу, хоч в сумі їхні викиди парникових газів складають 40% від загальних обсягів. Україні, нарешті, слід навчитися не догоджати всьому світу власним коштом, а захищати свій національний інтерес, тим більше що це не заперечує її зобов'язанням в межах Кіотського протоколу.
Переконаний, що негайний перехід на власне вугілля дозволить за декілька років, завдяки суттєвій економії коштів на російському газі, переобладнати всі українські ТЕЦ новими, більш ефективними котлами, щоб споживати низькокалорійне українське вугілля з найменшими викидами забруднюючих речовин. На мою думку, всі без виключення ТЕЦ повинні мати можливість купувати нові технології спалювання українського вугілля на умовах пільгового кредитування. Будувати ж нові підприємства для газифікації вугілля та запроваджувати водо-вугільну технологію потрібно паралельно.
Взагалі, підготувати українську теплову енергетику для переходу з російського газу на українське вугілля потрібно було ще 3-4 роки тому, – коли ціна газу почала стрімко підніматися. Відкладати ці заходи сьогодні – це вже просто небезпечно, бо "Газпром" швидкими темпами заганяє Україну в газові борги, щоб поглинути її ГТС за "білоруським" сценарієм.
Тому вихід є лише один – споживати українське вугілля, – а це також і робочі місця Донбасу, – виробляти українську продукцію (електроенергію, метал), та її продавати, наповнюючи коштами українську казну. Тоді й не буде ні "затарювання" власним вугіллям, ні енергетичної залежності від Росії.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
