Україна має захистити лише мови народів, які не мають власної державності
Це відповідатиме духу Європейської хартії регіональних мов
Депутати подали понад 200 поправок до ганебного законопроекту про державну мовну політику Колесніченка-Ківалова. З самих початків незалежності тема української мови як єдиної державної провокувала найгостріші дискусії у Верховній Раді. Росія, яка розглядає російську мову як потужний засіб відновлення російської державності в межах колишньої імперії, руками проросійського лобі в Україні послаблює позиції української мови та української держави.
Чи потребує захисту російська мова в Україні? Ні, – стверджую це як політик, який 6 років вивчав європейський досвід як член Парламентської Асамблеї Ради Європи. Приміром, у Франції під державною опікою – одна, у Німеччині – 2 мови. Це мови народів, які не мають власної державності, – приміром, гагаузів, циган тощо, – й тому перебувають під загрозою зникнення. Саме такі мови й бере під свій захист Європейська хартія регіональних мов або мов меншин.
Українська влада в силу політичного невігластва зробила колосальну помилку -взяла під опіку 13 мов, більшість з яких перебувають під охороною потужних національних держав. Хіба івриту, болгарській чи російській мові загрожують якісь проблеми? Ні, бо в євреїв, болгар та росіян є власні потужні держави, які охороняють ці мови. А от мову кримських татар, які не мають власної державності, Україна, дійсно, має взяти під захист.
"Російська мова – це потужна зброя, що формує людський потік в етнос, що творить російську націю", – таке пояснення ролі російської мови дає Міжнародна рада російських співвітчизників. Тобто задля примноження російського етносу, на який спиралася Російська імперія, інші народи штучно перетворювалися на юрбу, позбавлену національної ідентифікації. Саме тому боротьба росіян з українською, балтійською, молдовською, білоруською державностями тощо завжди проходила по межі національної мови. Збереження впливу російської мови фінансово підтримується на державному рівні, – "Росзарубежцентр" діє при МЗС РФ, фонд "Рускій мір" та Міжнародна рада російських співвітчизників мають свої філії майже в усіх державах СНД. Російськомовні "соотєчєствєннікі" – це впливове лобі інтересів РФ за кордоном, а також важіль тиску на політику молодих держав, що не сформували потужного національного простору.
Тобто в Україні під виглядом "мовних" баталій проходить інша, набагато страшніша боротьба, – за національну державність або безславне животіння на околиці Російської імперії. Національна мова – це не тільки засіб спілкування. Мова – це кордон, який охороняє державний суверенітет. Красномовним в цьому сенсі є приклад Ізраїлю, який після проголошення державності в 1948 році, за 10 років відтворив державну мову на основі івриту, який не вживали уже 2,5 тисячі років. В Ізраїлі – від державної влади до пересічних громадян, – всі розуміли, що без національної мови ніколи не існуватиме національна державність.
Ще раз наголошую: без національної мови – національної держави не буде. У наших можновладців немає про це розуміння. Тому на виборах точиться підла і дрібна торгівля мовою, а відтак – торгівля державністю та національним економічним інтересом. Через таку політику ми сьогодні стоїмо в черзі в Кремлівській приймальні по газ, жебракуємо кредити та маємо у державній кишені найменше коштів з усіх європейських країн у перерахунку на душу населення. Тільки захист мови гарантує створення міцної національної держави, де кожен громадянин отримає захист, високооплачувану роботу та якісну освіту.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
