Економія на видобутку сланцевого газу коштує 11 млрд дол. щорічно
Влада смітить грошима, але заощаджує на сірниках. Саме такої оцінки заслуговує вітчизняна "газова" політика. Днями УНН оприлюднив інформацію, що "Газпром" 2011 року заробив на Україні майже 11 млрд доларів.
Політика доведення України до банкрутства, завдяки купівлі найдорожчого у світі російського газу, продовжується. Навіть після зменшення споживання російського газу на 39%, Україна 2011 року залишалася найбільшим споживачем в Європі, випереджаючи Німеччину та Польщу – 18,738 млрд кубів за січень-липень цього року проти відповідно 17,13 та 17,05 за січень-червень у країнах-сусідках. Порівняно з сумою, яку Україна щорічно віддає "Газпрому", інвестиції у видобуток українського газу є незрівнянно меншими, – так, Світовий банк оцінив щорічні потреби нафтогазового комплексу України у 12 млрд грн. інвестицій, тобто трохи більше 1 млрд дол. Однак український ПЕК не отримує й половини від потреб. Відсутність фінансування власного видобутку й є тим самим заощадженням на сірниках, яке виглядає, м'яко кажучи, безглуздо на тлі шалених газових витрат.
Видобуток сланцевого газу, за покладами якого Україна посідає 4 місце в Європі, дозволив би Україні більш ніж вдвічі знизити ціни на газовому ринку – з 516 до до 200-250 доларів за 1 тис кубометрів газу. Приміром, в США новітні "сланцеві" технології призвели до падіння "газових" біржових цін за минулий рік на 32% – до 70 доларів за 1 тис кубометрів. Завдяки сланцевому газу США вийшли на самозабезпечення і в найближчі роки стануть потужним газовим експортером. Крім того, США планують за чотири роки збільшити кількість робочих місць в "сланцевому" видобутку на 870 тис, а в найближчі 25 років наповнити центральний та місцеві бюджети на 933 млрд доларів. Натомість Україна, яка має держбюджет вдесятеро менший за аналогічні європейські країни, 7 млн "заробітчан" закордоном та 1,7-2 млн "внутрішніх" безробітних, 21 рік незалежності віддає мільярди доларів в Росію.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
