Захопившись боротьбою за владу, забули про Україну
Проросійське лобі намагається в чергове зірвати підписання угоди про асоціацію з ЄС
Європейці буквально за вуха тягнуть Україну в асоціацію з ЄС. Днями Європарламент ратифікував угоду про спрощення візового режиму. Повноваження ліберальної місії спостерігачів від Європарламенту Кокса і Квасневського подовжені до вересня. Нині від здорового глузду влади та опозиції залежить підписання угод про асоціацію в листопаді, на саміті "Східне партнерство".
Луценко вже на волі, – тож українська влада, виконала одну з головних вимог ЄС. Днями, нарешті, відновилася повноцінна робота Верховної Ради, яка має прийняти законопроекти в межах "європейських" зобов'язань України. І влада, і опозиція прийшли до компромісу фактично в останню хвилину, – граничний термін виконання першочергових вимог ЄС – початок травня. Порозумінню сприяла європейська спільнота, – чиновники ЄС уже з півроку їздять у Київ, як на роботу. Президент Асамблеї Ради Європи Жан Клод Міньйон, і комісар ЄС з питань європейської політики сусідства Штефан Фюле оголосили про "перехід до фінальної стадії" переговорів. Однак у Євросоюзу немає впевненості в успішному завершенні інтеграційних процесів.
Ще пару тижнів тому європейські та американські аналітики констатували, що підписання угод про асоціацію стає все менш вірогідним, бо Москва задіяла всі наявні у неї важелі впливу в Україні, щоб зірвати асоціацію. Українські політики по обидва боки барикад, як по нотах розігрують кремлівські сценарії з дискредитації України, брутально порушуючи законодавство та Конституцію. Головною перепоною на шляху євроінтеграції, окрім безглуздих дій виконавчої влади, – як-то ув'язнення політичних опонентів, намагання анулювати депутатські повноваження, – західні аналітики вважали параліч парламенту, який блокувала опозиція. Як попрання демократичних норм на Заході сприйняли демарш провладної більшості, яка 4 квітня розпочала засідання поза стінами Верховної Ради. Безперервна політична війна в Україні, – всі ці бійки, ув'язнення, демонстративні позбавлення повноважень в стилі "Шустер-шоу", – це сценарій, який написано за межами нашої країни. Росія докладає шалених зусиль, щоб не відбулася асоціація, бо це означає крах її довготривалої і наполегливої політики повернення України в коло власних імперських інтересів.
Мене найбільше дивує, чому сьогодні опозиція в ім'я України не контактує із владою у вирішенні тих питань, які мають стратегічний державний інтерес і перспективу? В межі здорового глузду не вписується, приміром, той факт, що Верховна Рада не розпочала повноцінну роботу навіть після саміту Україна-ЄС, де були досягнуті принципові домовленості щодо адаптації українського законодавства до вимог ЄС, а також участі Євросоюзу в реконструкції ГТС України. Ці питання мали б отримати статус стратегічних і для влади, і для опозиції. Бо ж, у будь-якій країні світу політики завжди мають надавати пріоритет національному інтересу, а не політичним конфліктам чи розбіжностям.
За багато років перебування УНП у статусі політичної опозиції я зі своїми колегами завжди намагався переконувати посадовців чи політиків західних країн у тому, що особиста позиція того чи іншого Президента України не повинна перешкоджати нашому руху до європейської демократії. Бо якими б не були розбіжності у поглядах влади та опозиції, Захід не має права залишити поза європейським домом 46 млн українців. Саме така робота, – в тому числі, і УНП, – і наближала Україну крок за кроком до Європи та угоди про асоціацію. Бо лише процеси євроінтеграції означатимуть швидку та невідворотну трансформацію посткомуністичного політичного режиму України у бік європейської демократії. Адже тоталітарні норми, якими так щедро всіяне усе наше законодавство, – чи політичне, чи судове, чи економічне, – будуть назавжди викорінені лише у разі співпраці з демократичною Європою, – в тому числі, ті радянські правила, за якими ув'язнено українських опозиціонерів. І навпаки, якщо у своєму державному розвитку Україна повернеться до Митного союзу чи євразійства, ми ще довго перебуватимемо у полоні російського тоталітарного менталітету та перманентних війн, – чи політичних, чи громадянських.
Тому нинішні діюча влада і об'єднана опозиція, попри свої розбіжності, мають працювати на українській інтерес та перспективу, а не підігрувати – свідомо чи несвідомо, – російським сценаріям недопущення України до Європи.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
