Зурабов проговорився
При створенні двостороннього консорціуму головним споживачем російського газу стане Україна
Нічого, крім збитків, Україна не матиме від двостороннього газотранспортного консорціуму з Росією. Це днями гранично зрозуміло розтовкмачив Посол РФ в Україні Михайло Зурабов.
За традицією Посол РФ шантажував Україну тим, що українська ГТС без доброї волі Росії залишиться порожньою. За його словами, Росія візьме на себе зобов'язання щорічно транспортувати 60 млрд кубометрів газу через ГТС України в разі створення двостороннього газотранспортного консорціуму. В тристоронньому консорціумі за участі Євросоюзу Росія себе не бачить, мотивуючи свою позицію тим, що ЄС не дає гарантій щодо обсягів споживання російського газу. Посол Росії так захопився словесною еквілібристикою, що сам себе заплутав. Виникає логічне запитання, – якщо Євросоюз нічого не гарантує в тристоронньому консорціумі, то куди Україна подіне 60 млрд кубометрів транзитного газу у двосторонньому консорціумі з Росією?
Здогадалися? Правильно, – якщо їх не викупить Європа, тоді за розрахунками Росії ці 60 млрд, вочевидь, має проковтнути сама Україна. Як відомо, Європа щорічно скорочує споживання російського газу, щоб уникнути енергетичної залежності від Росії. В разі створення двостороннього консорціуму України з Росією, до якого не будуть допущені європейські компанії, ЄС може взагалі відмовитися від російського газу або скоротити його споживання до критичного мінімуму.
На цьому тлі Україна залишиться справжнім "експортним" Клондайком для Кремля. Газові угоди 2009 року, що діятимуть до 2019 року, передбачають щорічну обов'язкову закупівлю Україною 52 млрд кубометрів російського газу. В разі порушення газових угод-2009, як відомо, передбачені штрафи – до 300% від вартості невідібраного російського газу. Ну, а якщо Україна в "добровільно-примусовому" порядку вибиратиме 52 млрд кубометрів, то Росія змусить її добирати й решту 8 млрд – до "гарантованих" "Газпромом" обсягів в 60 млрд кубометрів.
Росія розраховує, що іншого виходу в України не залишиться, бо в разі створення двостороннього консорціуму "Газпром" забере у власність українську ГТС й жорстко нав'язуватиме волю Кремля. Сама Росія традиційно нікому нічого не гарантує, – тим більше, "братній" Україні, – зате намагається відібрати й українській заробіток на транзиті газу в ЄС, й енергетичну незалежність, й будь-яке право на вибір. Цей сценарій "газового" зґвалтування тим більш ймовірний, що Євросоюз навряд чи стане на захист України, бо Росія при створенні двостороннього газового консорціуму ставить умову виходу України з Європейського енергетичного співтовариства, щоб закріпити свою 100% енергетичну монополію та політичний вплив в нашій державі.
Хотілося б нагадати, що всі спроби України провести прозорі переговори щодо газового консорціуму Росія зривала. До сьогодні, щоб не допустити участі європейських компаній у створенні консорціуму на базі ГТС України, Кремль втовкмачував Євросоюзу, що Україна – ненадійний постачальник газу, й європейці задля своєї енергетичної безпеки мають підтримати будівництво обхідних газопроводів. Європа, яка фактично не мала альтернатив російському газу, мовчала, а українська влада не хотіла псувати стосунки з Росією, бо сиділа на голці так званого дешевого російського газу, за який ми віддали всю свою ядерну зброю, Чорноморський флот тощо.
Тепер, коли Україна під тиском найвищої світової ціни на російський газ, хоч і слабенько, але рухається в Європу і намагається диверсифікувати постачання енергоносіїв, Росія змінила тактику, – від обіцянок дешевого газу наш "старший брат" перейшов до відвертого шантажу та тиску. Від України в чергове вимагають рішень, – від законодавчих до виконавчих, – які призведуть до втрати її газотранспортної системи та посилення гегемонії "Газпрому". Українська влада має пам'ятати одне, – заплутаний російський "газовий" сценарій дорого обійдеться Україні, а розплачуватися за це і українському бізнесу, і пересічним громадянам доведеться з власної кишені.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
