''Мудрими законодавців робить... піст'' (прп. Єфрем Сирін, ІV ст. н.е.)
"Піст народжує пророків, робить мудрими законодавців. Піст є добрим охоронцем душі та корисним для тіла. Піст є зброєю мужніх, школою подвижників...
...Піст відбиває спокуси, сприяє подвигові благочестя; він є супутником тверезіння, джерелом цнотливості... Будемо втікати від розкошів, від пияцтва з галасливим сміхом, бо пияцтво віддаляє від нас Духа Святого... Піст не допускає злопам'ятства. Отже ті, хто збирають у своїй пам'яті образи та заподіяне зло, хоча, за зовнішнім виглядом, моляться та постяться, схожі на людей, які черпають воду та вливають її до розбитої бочки. Не приймає Господь молитви від того, хто тримає зло на брата". Витяг із настанови преподобного Єфрема Сиріна, ІV століття нашої ери.
"Хай збиткуються погани, дивлячись, з якою радістю сприймаємо ми Великопосне свято. Хай називають святом розпусту і пиятику, Церква ж свята проголошує празником і торжеством утримання і доброчинність... Хто обмежує піст лише утриманням від їжі, той найбільше зневажає його. Ти постуєш? Доведи це справами своїми... Що за користь, коли ми утримуємося від птахів і риб, а братів своїх гриземо?". Витяг із настанови святого Іоанна Златоустого, ІV століття нашої ери.
Свого часу митрополит Української Греко-Католицької Церкви Андрей Шептицький, який мав на меті не лише злуку Греко-Католицької та Православної Церков, але злуку всієї Східної Церкви з Церквою Західною, перед початком Великого посту закликав більше уваги звертати на очищення власних душ, аніж на те, яка їжа в цей час споживається. Ось витяг з його послання на Великий Піст 1939 року: "У затримці належної зарплати є не тільки нелюдяність, але й крайня невдячність і кривдження у Бога, тим то може з подвійного титулу такий гріх кличе про помсту до неба". Хіба не актуально й зараз?
Продовжуючи традицію митрополита Шептицького актуалізовувати Великопісні послання, єпископи УГКЦ 2008 року звернули увагу на таку тему: "У цей святий час Великого посту кожна віруюча людина складає іспит сумління, критичним оком зазираючи у найглибші закамарки своєї душі. Видобути звідти якийсь гріх, до якого вже призвичаївся і який уже не сприймаєш як гріх, – це важливе завдання кожного, хто хотів би серйозно поставитися до цього важливого часу великопісної духовної віднови. Часто гріховна провина, почавшись у серці людини, заражає інших і розростається в народі великим суспільним лихом. Саме до таких народних нещасть ми й відносимо хабарництво (корупцію) ".
"А от щоби знайти час на молитву, на спілкування з Богом, на те, щоби замислитися над метою свого життя, ми не знаходимо і 15-ти хвилин зранку і ввечері. А потім скаржимося, що камінь на душі, що нібито зовнішньо нічого не сталося, а душа обтяжена. А чому душа обтяжена? Тому, що ті гріхи, які чинить кожна людина щоденно словом, ділом, думкою, вони всі осідають, як пил. І якщо цей пил не прибирати, то він з часом накопичується і дає душі оцю важкість. І час посту – це час, коли ми маємо можливість навести лад у своїй душі". Це – витяг із інтерв'ю архімандрита Української Православної Церкви Київського Патріархату Євстратія (Зорі) на радіо "Свобода", 21.02. 2008 р.
Які поради дає віруючим на Великий Піст митрополит Української Православної Церкви Московського Патріархату Володимир (Сабодан) можна читати тут.
Чому Великий Піст триває сім тижнів (седмиць)? Саме стільки провів в пустелі Ісус Христос до свого розп'яття.
Останній тиждень перед Великоднем зветься Страстна Седмиця.
Особливе значенння в ній має Страстний Четвер (припадає на 24 квітня) – день, коли Ісус разом зі своїми учнями на Таємній Вечері разділив святкову трапезу. Цей день ще називають Чистий Четверг, і всі православні по можливості намагаються причаститися. Ввечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Страстей Христових.
В Страстну П'ятницю (припадає на 25 квітня) з церкви виносять плащаницю – шматок тканини, в яку було загорнуто тіло Христа, коли він був у гробу. В цей скорботний день приписується нічого не істи.
В давніші часи християни після суботньої літургії не йшли з церкви, а залишались там до ночі, харчуючись хлібом і вином. В пам'ять про це в Страстну Суботу святять їжу.
Протягом Великого Посту християни не повинні вживати в їжу продукти тваринного походження – м'ясо, молоко, яйця та вироби, що їх містять. Великий Піст належить до суворих, а тому за церковним Уставом під час нього не повинна вживатися риба, крім святa Входу Господнього в Єрусалим (Вербна неділя, припадає на 20 квітня) . Обмежується також вживання олії, яку Устав дозволяє лише по суботах та неділях. На практиці більшість християн дотримуються помірнішого посту, тобто вживають рибу і олію (крім середи і п'ятниці).
Є також ряд обставин, які дозволяють людині послаблювати свій піст – хвороба, важка фізична праця, похилий вік, перебування в дорозі.
Греко-католикам дозволяється не постити по неділях (точніше з 18:00 суботи по 18:00 неділі), зокрема, на "католицький Великдень", що цього року святкувався 23 березня.
Не дозволяється вживати міцні алкогольні напої протягом усього посту, тим більше зловживати ними. Лише по суботах та неділях, а також на свята дозволяється випити трохи вина.
На час Великого Посту слід утриматися від статевих відносин, зокрема, і тим, хто перебувають у шлюбі.
Від посту звільняються вагітні жінки, малі діти та ті, хто з вагомих причин не має можливості сам обирати, чим йому харчуватися.
