Політики відбирають робочі місця в журналістів
Друг, професійний журналіст із Києва написав мені сьогодні лист із такими словами:
"Наші доморощені політикани-бізнесюки так захопилися віртуальною реальністю, що втратили ґрунт під ногами!... Це якась просто епідемія. Подивись навкруги! Жах!!! Нікому не хочу вірити. Країна подвійних стандартів і всеохопної-всюдипроникної брехні!!!"
Так він описав враження від інтерв'ю народного депутата від фракції Партії регіонів Ігоря Шкірі про його власний мас-медійний бізнес: "Перший діловий канал".
Різко. Але подібні оцінки можуть бути віднесені й на адресу представників інших політичних сил.
27 квітня політик з фракції БЮТу Микола Томенко став ведучим на телеканалі ICTV. Його нова програма розповідає про спортивні розваги й здоровий спосіб життя. 17-18 квітня політик з фракції НУНСу Володимир Ар'єв взявся за мікрофон, щоб робити журналістські матеріали. Він розроблятиме соціальні та антикорупційні теми для каналу "Перший національний".
Через Томенка і Ар'єва цього року на медіа-ринку стало ще на 2 робочих місця менше. На ці місця не змогли прийти молоді талановиті й активні журналісти. Натомість їм і всім нам політики знову демонструють, як можна нехтувати конфліктом інтересів між політикою і журналістикою.
Два політики з БЮТ і НУ-НС, займаючись паралельно журналістикою, нав'язують країні не тільки хибні уявлення про те, що є правильно. Вони шкодять професії журналіста, як безстороннього професіонала, і одночасно б'ють по і без того занедбаному та зґвалтованому іміджу української політики, бо елементарно не працюють в ній.
В останні місяці робота Верховної Ради фактично заблокована, і напрошується припущення, що Томенку і Ар'єву стало нудно сидіти в кріслах сесійної зали. Але чому б цим особам не зайнятися благодійністю, громадськими акціями, скрупульозною підготовкою законопроектів, зрештою, спілкуванням з виборцями?
Чи є довіра до офіційного представника політичної сили, який в телевізорі позиціонується не як належить – політиком, а журналістом? В цивілізованому суспільстві не може бути. В такому суспільстві треба зважати на конфлікт інтересів – політика і журналіста. Якщо народний депутат України хоче займається журналістикою – хай складає мандат!
Політики, вас обрав народ України, щоб працювати на посадах народних депутатів. Це – ваша робота. На цій роботі Ви повинні вдосконалювати законодавство й таким чином покращувати життя людей! На вас покладалися саме ці надії! Навіщо в оплачуваний з кишень платників податків робочий час народного депутата керувати телевізійними каналами й диктувати правила журналістики, позувати в студії з зірками спорту чи подорожувати на Волинь брати інтерв'ю! Замість вас це можуть і повинні робити жур-на-ліс-ти! І я вірю, що згодом так і буде.
