31 липня 2008, 18:08

На телебаченні водяться рабовласники?

"Багато з тих, хто пішов від нас, хотіли б повернутися, але назад дороги немає". Так відповів інтернет-виданню "Телекритика" голова правління телеканалу СТБ Володимир Бородянський.

"Лише в рабовласницькому суспільстві раби були прив'язані до своїх господарів, а ми, на щастя, живемо в демократичному суспільстві". Так відповів у цьому ж опитуванні голова правління ЗАТ "Телекомпанія "ТЕТ" Григорій Тичина.

Менеджерів загальнонаціональних і регіональних телеканалів опитували про кадрову проблему. Ці дві відповіді виявили проблему не нестачі кадрів, а проблему того, як із людьми на телебаченні поводяться.

У червні 2000 року генеральний директор "Студії "1+1", імені якого згадувати не хочу, сім разів рвав мою заяву на звільнення за власним бажанням. Після трьох з половиною років журналістсько-редакторської роботи в ТСН я переходив на "Новий канал" на кращі умови і кращі перспективи. Перш ніж увосьме нарешті підписати заяву, гендиректор каналу крізь зуби пригрозив мені в обличчя:

- Ти усвідомлюєш, що на 1+1 ти вже більше не повернешся?!!

Я пішов. І не жалкую.

Жалкую я тепер, коли через 8 років бачу заяву керівника вітчизняного телеканалу і відчуваю, що специфічна кадрова політика на нашому телебаченні жива і досі. Того гендиректора, що погрожував мені, давно на 1+1 немає, але апологетами кадрового принципу "пішов – не повернешся" стають інші. Раніше хоч якось приховували, стидалися визнавати, що хтось комусь кудись перегородив шлях! Тепер телеменеджер з СТБ Володимир Бородянський відкрито через ЗМІ гукає про це.

Розпач керівника, від якого іде цінний працівник, можна зрозуміти. Останнім часом з СТБ пішли п'ятеро журналістів і з ефіру зник ведучий.

"Нам гостро не вистачає професіоналів, котрі хочуть і здатні працювати. Дефіцит всіх професій – режисер, сценарист, продюсер, оператор", – також заявив "Телекритиці" керівник СТБ.

Може на деяких каналах проблема кадрів не була б такою гострою, якби їхні керівники відмовилися б від рабовласницької політики "неповернення", але натомість дійсно дбали про гарні умови праці журналістів й гідну оплату їхньої роботи?

Бджоли – остання опора Президента! (частина памфлету 3)

Нестор Шуфрич розцвів від цього запитання. Для нього це був ще один феноменальий шанс прогнутися перед начальником. Калькулятор в його голові вимальовував надзвичайні цифри прибутків...

Бджоли – остання опора Президента! (частина памфлету 2)

Перед будинком Кабінету Міністрів України на вул. Грушевського в Києві висів бігборд: "Бджоли жалять. Вона працює". На 7-му поверсі починалося засідання уряду...

Бджоли – остання опора Президента!

Як повідомляє авторитетне інформагентство УНАЇН, сьогодні вранці Президент України Віктор Ющенко підписав указ "Про створення президентського полку бджіл"...

Прошу знищити мій блог на УП!

Ось такий лист я двічі відправляв на УП. "Олено Притуло, Будь ласка, я вже кілька днів прошу знищіть\ліквідуйте мій блог нв "Українській правді"! Ви дозволили мені відкрити блог у вашому виданні на початку 2008 р, коли я вимушено кілька років перебував у Кривому Розі, як журналіст...

Гії немає вже 9 років

Ці прості візитки Георгія Гонгадзе, напевне, мають сотні журналістів, політиків, громадських діячів, активістів, студентів і т.д. Я просто хочу нагадати всім, що ВІН БУВ...

Кремлівські пацани захоплюють ''Інтер''

Ілля Канавін, коли був власним корепондентом гусинського НТВ 1997-1999 в Києві майже 5 років, часто запрошував мене, як журналіста, на каву. Ми говорили про все: життя, теленовини, укр...