Мета – зробити нові автомобілі недосяжними для більшості
А нічого, що нові автомобілі класу А-В-С у своїй вартості різко підстрибнули на 10-30 тисяч гривень?! Ось вже кілька тижнів нові митні ставки дають наслідки.
Хіба мало того, що після 2008 року українці й так купують нові автомобілі на 50% дорожче, ніж раніше (через різке подорожчання долару)?!
Якщо грубо рахувати – ситуація виглядає так: до 2008-го імпортний автомобіль в салоні коштував 100 тисяч гривень; після подорожчання долару той самий кар став вартувати десь 150 тисяч гривень; а з травня 2013-го, завдяки новим митним ставкам, – десь 180 тисяч.
І це при тому, що регулярні гривневі доходи громадян з 2008-го року залишаються приблизно на тому самому рівні.
Це ж як треба любити свій народ, щоб влаштовувати йому таке життя? За 5 років організувати вартість нового автомобіля майже вдвічі вищу – і це не з вини виробника, а з причини валютних ігрищ і митних експериментів суто національної влади (і за часів Ющенка тоді, і за часів Януковича нині).
І ще: куди йде це підвищене автомобільне мито? На які цільові витрати? Наприклад, у вартість бензину і дизельного палива закладений збір на ремонт старих і будівництво нових автошляхів. Проте запитайте в автомобілістів, що вони про це думають...
Проблема не лише у зборах і миті як таких, а у тому, що немає довіри тим, хто розпоряджається цими зібраними на різних узаконених підставах грішми!
Яких нових схем ще слід очікувати, щоб штучно довести вартість колись стотисячного авто, до вартості щонайменше тисяч двісті? Для когось плюс/мінус сто тисяч – дріб'язок. Але ж не для всіх, йолкі-палкі!
Отже, бережіть свого старого – якщо на нього уважніше придивитися на тлі нових цін, то він ще може довго прослужити! Хіба ні?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
