26 грудня 2014, 16:48

Не всі законопроекти про суспільне мовлення однаково корисні

Депутат Микола Томенко зареструвал власний законопроект "Про Суспільне телебачення та радіомовлення" N1357-1 від 23.12.2014, який фактично знищує суспільне мовлення. Це обурює. Медіаюристи Реанімаційного пакету реформ, журналісти, вже не кажучи про команду Першого національного, сумлінно впродвож року працювали заради того, щоб взимку 2015 в Україні з'явилось суспільне мовлення – справжнє незалежне ЗМІ від політиків і олігархів.

В інфографіці йдеться які позитивні зміни спричинять пропозиції від юристів медіагрупи РПР, який був зареестрован на кілька днів раніше (Законопроект 1357/П від 19.12.2014)



Нижче заява руху "Стоп цензурі!"

та медіагрупи Реанімаційного пакету реформ з приводу законопроекту Миколи Томенка

Ми, учасники руху "Стоп цензурі!" та групи РПР-Медіа висловлюємо протест проти спроб затягнути процес створення суспільного мовлення в Україні.

Так, 23 грудня 2014 року народний депутат України Микола Томенко вніс до парламенту проект Закону України Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Суспільне телебачення та радіомовлення" (щодо створення регіонального суспільного телерадіомовлення), N1357-1.

Законопроектом пропонується внести до закону про суспільне телебачення і радіомовлення положення щодо розділення організацій суспільного мовлення на суспільне телебачення та суспільне радіо, а також передбачити можливість створення органами місцевого самоврядування на базі державних обласних телерадіокомпаній організацій регіонального суспільного мовлення.

Ми вважаємо, що запропоновані зміни не відповідають міжнародним стандартам суспільного мовлення та букві й духу закону, а також сучасному стану розвитку медіа в світі. Законом про суспільне телебачення і радіомовлення визначається, що мета його – встановити правові основи діяльності Суспільного телебачення і радіомовлення й визначити правові засади діяльності Національної суспільної телерадіокомпанії України. Всупереч загальній логіці закону автор пропонує розділити Національну суспільну телерадіокомпанію України (НСТУ) на юридичні особи публічного права "Суспільне телебачення" та "Суспільне радіо", шляхом їх виділу. Така дія, на думку автора, захистить суспільне мовлення від можливої приватизації, а також від можливого рейдерського захоплення землі чи приміщень Національної радіокомпанії України. Водночас автором пропонується дозволити органам місцевого самоврядування приватизувати майно державних обласних телерадіокомпаній, на базі яких, відповідно до чинного закону, й має створюватися суспільне мовлення.

Ми вважаємо, що поява таких законопроектів підриває процес творення суспільного мовлення в Україні, створює бюрократичні завади для затягування законодавчого процесу, який має на меті забезпечити перехід до суспільного мовлення, і є свідченням нерозуміння суті реформи державного телебачення.

Рух "Стоп цензурі!" та група РПР-Медіа нагадують, що Україна ще 2003 року взяла на себе зобов'язання перед Радою Європи впровадити суспільне мовлення, яке має стати не лише новою формою якості мовлення, але й одним із основних факторів забезпечення демократії, формування нової культури виборів та боротьби з корупцією.

Рух "Стоп цензурі!" та група РПР-Медіа закликають Верховну Раду України якнайшвидше забезпечити розгляд і ухвалення законопроекту N1357, внесеного народними депутатами 10 грудня 2014 року, з метою запуску реформи державного мовлення і для забезпечення становлення суспільного мовлення в Україні.

Рух "Стоп цензурі!"

Медіагрупа Реанімаційного пакету реформ

Заяву також підтримали

Інститут Медіа Права

Інститут масової інформації

ГО "Телекритика"

ГО "Центр UA"

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Театр vs Політика. Україна & Польща

Медіа стирають межу між політикою і мистецтвом. Політична сцена України виглядає більш театральною, ніж сам театр. Чи здатний сучасний український театр, який раптово став цікавим для українського глядача, справді змінити взаємини між людьми та країнами? Чи нова роль театрального мистецтва – це форма психотерапії для українців, які переживають травму війни? Для Польщі театр – це природна зона критики: тут досліджують суспільні проблеми, кидають виклик стереотипам і релігійним догмам, бунтують проти традиційних структур влади...

Топ-10 выставок 58-й Венецианской биеннале: политическая критика, климатическая опера, экзистенциальные танцы

У Венецианской биеннале современного искусства есть значительный недостаток, переходящий в достоинство – она слишком велика. На этот раз уже 90 стран представляют свои национальные павильоны...

Топ-12 фильмов Международного кинофестиваля Берлинале: мультикультурность, политика и секси-бабушки

На днях завершился 69-й Международный кинофестиваль Берлинале, один из самых масштабных и влиятельных кинофорумов мира. Программа традиционно фокусируется на фильмах социальной и политической направленности, но при этом вызывает большой ажиотаж у фестивальной публики...

Право знати

28 вересня у світі відзначають Міжнародний день права знати (Міжнародний день доступу до інформації). І хоча в Україні завдяки зусиллям активістів і медіа-юристів один з найкращих в світі законів про Доступ до публічної інформації, він не працює належним чином...

Twitter-шторм и звернення укранських журналістів до Дня пам'яті Гонгадзе

Сьогодні 15 річниця зникнення Георгія Гонгадзе. Як і у минулі роки в цей день громадяни вшанують пам'ять всіх загиблих за часи Незалежності журналістів...

Save Ukrainian Mosaic. Звернення діячів культури і громадських активістів

Віце-прем'єр-міністру- Міністру культури України Кириленку В.А. Київському міському голові, Голові Київської міської державної адміністрації Кличку В...