Яка має бути коаліція, або про що заявив Президент Віктор Ющенко
Заява Президента Ющенка про необхідність проведення усіма партіями, які потрапили до нового складу парламенту, переговорів про створення коаліції, викликала жваву дискусію в суспільстві. Дійсно, заява Ющенка, викладена в характерній для нього манері, коли кожний може побачити в ній своє.
Перше, що викликало у багатьох певну розгубленість, це не розуміння того, кому ж Віктор Ющенко доручив формувати коаліцію більшості. Дослівно він сказав таке: "За останні два дні я провів усі відповідні політичні консультації із політичними переможцями і сьогодні даю доручення Партії регіонів, БЮТ, "Наша Україна – Народна Самооборона" разом з іншими переможцями парламентських виборів в Україні розпочати попередні політичні консультації щодо формування більшості в українському парламенті і формування уряду України".
У одному зі своїх попередніх коментарів ("Богатирьова заявила, що Президент України Віктор Ющенко має доручити створення коаліції Партії регіонів") я писав про законодавчу неврегульованість питання порядку формування після виборів коаліції більшості та відсутність демократичних традицій її формування.
Очевидно, що пропозиція Президента Ющенка усім політичним силам, що потрапили у парламент, розпочати переговори про формування коаліційної більшості коректна з точки зору українського законодавства, але не надає цьому процесу прозорості і змістовності, скоріше навпаки, створює можливості для певного хаосу у ньому та стимулює кулуарні домовленості, реальний зміст яких не розуміє суспільство.
Другий важливий меседж Президента України, на який чомусь не звертають увагу, стосувався необхідності політичним силам, що потрапили у парламент, розпочати політичні переговори, в рамках яких сформувати основи відносин між політичними силами, що представлятимуть виконавчу владу і опозицію, а також необхідність виробити модель співпраці влади і опозиції навколо спільного порядку денного для України. І в цьому я абсолютно згоден з нашим Президентом. Нам необхідно сформувати таку модель стосунків, при яких не відбувається гра на знищення опонентів, що знаходяться в опозиції, у тому числі шляхом залякування та перекупки депутатів, здійснення тиску на бізнесові структури, тим чи іншим чином, пов'язаних з опозицією.
В той же час вже після цієї своєї заяви, що наробила стільки галасу, Віктор Ющенко дав ще один коментар. Він запропонував надати представникам ПРУ, навіть якщо ті будуть в опозиції, не тільки певну кількість посад у парламенті, що є абсолютно зрозумілим, але і місця в уряді. А ось з цим я навряд чи готов би погодитись. Для формування європейських традицій парламентаризму необхідно звикнути, що якісь партії знаходяться в опозиції до уряду і знаходження їх представників у системі виконавчої влади є алогічним. Закріплення за найбільшою опозиційною фракцією контрольних функцій, наприклад, шляхом наданням можливості очолити посаду Голови Рахункової палати, парламентських комітетів з питань прав людини, свободи ЗМІ, контролю за діяльністю правоохоронних органів, було би дійсно корисним. Це саме ті структури, які повинні здійснювати контроль за діяльністю виконавчої влади. В той же час було б вкрай недоречним надання представникам опозиції посад у системі виконавчої влади. Сидіння на двох стільцях – владних та опозиційних, не тільки виглядає досить безглуздо, але і неефективно з точки зору як політичних сил, що знаходяться у владі, так і тих, що знаходяться в опозиції.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
