І все таки ксенофобії не місце на сторінках ''Української правди''

Відкритий лист до головного редактора "Української правди" пані Притули

Шановна пані Олена!

Ваша відповідь змушує мене повернутись ще раз до проблеми зростання випадків пропаганди ксенофобських ідей на сторінках "УП". На жаль у своїй відповіді Ви підмінили суть мого звернення до Вас. Проблема не в тому, що блогери пишуть щось таке, що не подобається іншим, у тому числі особисто мені. В таких випадках я просто не звертаю на це увагу, або відповідаю, надзвичайно жорстко та навіть уїдливо. У вигляді прикладу можу навести мою дискусію з паном Філіндашем з приводу того, чи думають про економіку при вступі до НАТО.



Але мова йде не про різні погляди людей на ті чи інші проблеми. У даному випадку справа йде про суттєве зростання ксенофобських висловів на форумах "УП". Фрази на кшталт: "жиди, москалі, хохли та інші подібні формулювання" вже давно стали нормою. На моє переконання, неприпустимою у демократичній країні "нормою".

І особливість ситуації з Кухаруком полягає лише у тому, що він, на відміну від дописувачів форумів, не укривається під якимсь "ніком", а є блогером "УП", тобто конкретною людиною, з прізвищем та ім'ям, яка пропагує відверто ксенофобські ідеї. І коли пан Кухарук проголошує: "ми захищаємо право кожного вільно і привселюдно говорити, що гомосексуалізм – це збочення і зло", то можу сказати – це не предмет для дискусії. Бо з таким же пафосом дехто може наполягати на праві вільного висловлення, що євреї чи, наприклад, росіяни або африканці – це зло та недолюдини.

Відсутність кримінальною відповідальності за ті чи інші ксенофобські витівки не знімає моральної відповідальність з редакції демократичного видання за використання його сторінок задля пропагування подібних поглядів.

У демократичному суспільстві завжди має існувати межа у праві вільного висловлювання свої позиції. Цією межею є слова ненависті чи приниження людей іншої національної, релігійної чи сексуальної ознаки. Якщо Ви вважаєте, що редакція має забороняти лише заклики до насильницьких дій, а пропагування ксенофобських ідей може бути допустимим, то переконаний – це хибний шлях. Відсутність закликів до насильницьких дій, при наявності пропагування ідей, які протиставляють один одному українців та росіян, православних та католиків чи мусульман, гетеро- та гомосексуалістів, не відміняє відповідальності ЗМІ перед суспільством за прояви насильства на ґрунті різних форм людиноненависництва. Бо це насильство є логічним продовженням дозволу на пропагування цих ідей.

Ось чому я знову закликаю Вас не тікати від необхідності встановлення більш жорсткого контролю за висловленням думок, які мають ознаки ксенофобії. Переконаний, моральний авторитет "УП" лише зросте, якщо усі будуть знати, що редакція жорстко протидіє усім проявам ксенофобії на своїх сторінках. Я впевнений, що визначення самих кричущих прикладів ксенофобії, які потребують заборони пропагування, не є проблемою для редакції "УП". Крім того Ви можете звернутись до визнаних моральних авторитетів в суспільстві, які б допомогли встановити ті "червоні" прапорці, за які в своїх висловлюваннях не можуть виходити як автори "УП", так і дописувачі форумів.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.