Відповідь пану Deutsch (продовження)
Пане Deutsch!
Додаткові питання, які Ви ставите, є наслідком достатньо розповсюджених помилок, тому дозволю собі дати відповіді у окремому блозі.
Ви пишете:
20.12.2008 02:43___ Deutsch
Я согласен, что банк зарегистрирован в Украине, но регистрация владельцев на Кипре. Можете Вы мне объяснить зачем гражданам Украины создавать две фирмы на Кипре и потом этим двум фирмам создавать банк в Украине? Или почему РосУкрЭнерго была зарегистрирована не в Украине, а зарубежом? Вы себе задавали эти вопросы? Если да – то мне было бы очень интересно узнать ответы. И почему эти фирмы созданы в зонах "налогового рая"?
Мой вариант ответа – экономия на налогах. И ещё один вопрос, правда риторический, – как может НБУ, а с ним и ВАЮ сотрудничать с банком, который уходит от налогов (нет какие-то копейки он платит) в Украине, выделяя ему 7 млрд.грн.? Почему не своим банкам, которые платят 100% налогов здесь в Украине? Чем это можно объяснить? Мой вариант – личной заинтересованностью (коррупцией).
20.12.2008 03:14___ Deutsch
"На скільки мені відомо більша частина кредиту була отримана банком "Надра" ще до того, як його купив Фірташ."
А Вам известно за сколько он его купил? Говорят за 60 млн.$. И что же получается – сначала кредит банку в более, чем 1 млрд.$, а потом его покупка за 60 млн.$.И чем можно объяснить столь удачную сделку?
Замечу, что банкам суммарно можно выделить 42 (или 84?) млрд.грн. на поддержание ликвидности в условиях жёсткого кризиса, а Кабмину 6 млрд.грн. – нет. Наверное НБУ считает, что Кабмин управляет не Украиной, а другой, в настоящее время процветающей страной? И не надо говорить, что Кабмин и так уже получил в этом году 12 млрд.грн. дополнительно к бюджету! Бюджет верстался около года назад и никто не предложил заложить в него кризисную составляющую.Но когда кризис случился – то банкам 42 (или 84?) млрд.грн. вполне нормально, а вот Кабмину 12 млрд.грн. – это много! И все очень сочувствуют финансистам, понося при этом Кабмин. Можете объяснить логику Ваших рассуждений?
Спробую продовжити давати відповіді на Ваші запитання.
Щодо офшорів
Ви абсолютно праві. Офшори створюються саме заради ухиляння податків. І з ними у нас пов'язані у тій, чи іншій мірі власники усіх великих компаній в Україні, і не тільки в Україні.
Що ж до банку "Надра", то потрібно розуміти, що мова йде усе ж таки про банк, який зареєстрований в Україні, і який тут сплачує усі податки, передбачені законодавством. За цим наглядають податкові органи, керівництво якими, до речі, здійснює уряд. На даний час уряд – це Юлії Тимошенко. Інше питання, що реальні власники цього та і багатьох інших банків у тій чи іншій формі отримують дивіденди від їх діяльності і при цьому ухиляються від сплати податків. Але при цьому ділити банки, які зареєстровані в Україні, на свої та чужі не варто. Вони згідно українського законодавства усі рівні як у правах, так і у зобов'язаннях.
Щодо купівлі банку "Надра" за 60 млн. дол... США
На скільки мені відомо за 60 млн. дол... США куплено не 100, а 60 % акцій банку. Ні Ви, ні я, не знаємо, які були умови цієї транзакції. Можливо є домовленість, що інші 40% будуть викуплені по значно вищій ціні, а може навпаки, ці 60 млн. дол. лежать десь на депозиті і не можуть бути переведений кудись поки новий власник не з'ясує, який реальний стан справ у банку. Ми не знаємо скільки взагалі коштує цей банк зараз, наскільки великий у нього обсяг проблемних кредитів. Може там сума безнадійних кредитів більше усього капіталу банку, і зараз він нічого не коштує. Можу навести скандальний приклад з британським банком Barings, який був розорений внаслідок дій його фінансового брокера Ніка Лісона. Цей банк з більше як двохсотрічною історією був викуплений голландським банком ING за один англійській фунт. Тобто його віддали ING безкоштовно лише з умовою повністю прийняти на себе усі зобов'язання перед клієнтами банку Barings. Мені, до речі, теж цікаво, чи вимагав Нацбанк і чи надавав новий власник гарантію щодо виконання зобов'язань цього банку, і якщо так, то яким чином ці гарантії забезпечені. Бо наданий Нацбанком декількома траншами кредит банку "Надра" – це не подарунок, його потрібно буде повернути.
Рефінансування Нацбанку та фінансування дефіциту державного бюджету
Ваше запитання чому Нацбанк може надавати кредити банкам, а Кабміну – ні, пов'язано з не дуже гарним розумінням функціонування грошово-кредитної системи країни. Справа у тому, що згідно законодавства емісія грошей може здійснювати лише шляхом рефінансування банків за допомогою тих чи інших інструментів, або при купівлі іноземної валюти на валютному ринку.
Таким чином рефінансування банків – це один із головних інструментів, за допомогою якого гроші потрапляють в економіку. Тому, коли Нацбанк надав кредити тим чи іншим банкам, то формально жодного порушення закону він не зробив. Інша справа, що має бути чітко визначена мета цього рефінансування. Нацбанк робить спробу розповісти, що таким чином він надає банкам додаткову ліквідність, яка їм необхідна для виконання зобов'язань перед клієнтами, але віри керівництву Нацбанку у цьому випадку не має. Бо було надто багато не прозорих дій, пов'язаних з наданням цих кредитів. Не було забезпечено недопущення спрямування коштів, отриманих в межах рефінансування, на придбання іноземної валюти. Таким чином своїми кроками Нацбанк стимулював платоспроможний попит, який тиснув на курс гривні. Не давав би він цих грошей, банкам та їх клієнтам прийшлось би з'ясовувати стосунки між собою у зв'язку з невиконанням платіжних доручень, але платоспроможного попиту не було б і за певний проміжок часу паніка та ажіотажний попит на іноземну валюту припинились. А так ми маємо масове неповернення кредитів, виданих в іноземній валюті як фізичним, так і юридичним особам. І це дійсно може призвести до банкрутства банків. Очевидно, що є суттєві підстави вважати дії Нацбанку були не тільки безграмотними, а ще і як такі, що мали корупційну складову. Хоча за два останніх роки Нацбанк накоїв стільки помилок, що і без звинувачень у корупції його керівництво потрібно було б відправляти у відставку.
Що ж до фінансування дефіциту бюджету, то робити це Нацбанку категорично заборонено. Потрібно мабуть нагадати, що саме таке фінансування дефіциту за рахунок емісії Нацбанку, призвело до інфляції у десять тисяч відсотків річних у першій половині 90-х років минулого століття. Як відомо, дурнем є не той, хто не вчиться на чужих помилках, а хто не вчиться на своїх. Якщо еліта країни не зробила висновків з тієї гіперінфляції, і готова під шум солодких аргументів та красивих слів запустити друкарський станок, то нас не чикає нічого доброго у найближчі сім – десять років.
Що ж до того, що держбюджет на 2008 рік готувався, виходячи з інших припущень, і ніхто не передбачав світову економічну кризу, то тут слід нагадати таке.
По-перше, можна відстежити статті та інформаційні повідомлення як у західних, так і в українських ЗМІ, і побачити, що про зростання кризових явищ почали казати вже з осені минулого року, а вал таких матеріалів пішов вже з січня, лютого поточного року. Таким чином у професійного уряду було б достатньо часу думати про ймовірне зменшення доходів держбюджету та скорочення зайвих витрат.
По-друге, проект цьогорічного бюджету готувався при припущенні, що інфляція у цьому році складе 9,5 відсотків річних, а насправді інфляція у в цілому за рік досягає майже 25 відсотків. Тобто витрати зафіксовані вже у бюджеті, а надходження мали б зрости додатково десь на 15 відсотків. Де ж ці надходження? Виявляється, що цей "проФФесійний" уряд недорахувався дуже великої частини доходів бюджету, якщо він не може профінансувати статі бюджету, розраховані з припущення інфляції у 9,5%. Саме це і є причиною того, що не буде чим фінансувати навіть соціальні видатки. А за рахунок чого покривати зростаючі ціни на газ, на інші цілі, що забезпечують мінімальне функціонування країни?
Популізм та непрофесійність цього уряду, особливо його керівника, і є головною причиною тих негараздів, з якими ми лише починаємо зіштовхуватись. Отже, якщо в країні багато тих, кому хочеться продовжити плескати акторській майстерності пані Тимошенко робити винуватими усіх навколо неї, що ж тоді нас чекають погані часи.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
