Генеральному прокурору України

Шановні друзі!

Як я і обіцяв, тримаю вас в курсі подій, пов'язаних з брутальним порушенням бюджетного законодавства урядом Тимошенко та моєю офіційною заявою з цього приводу на ім'я Генерального прокурора України пана Медведька.

Реакція з боку офіційних державних інституцій змусила мене вдруге звернутись із заявою до Генерального прокурора. Ця заява була зареєстрована 14 липня за N16 в Приймальній громадян Генеральної прокуратури.



Генеральному прокурору України Медведьку О. І.

Кушнірука Бориса Борисовича

Шановний Олександре Івановичу!

27 травня поточного року я написав на Ваше ім'я заяву (в Приймальній громадян Генеральної прокуратури реєстраційний N13 від 28.05.09), в якій виклав факти, пов'язані з численними порушеннями бюджетного законодавства України, про що мені стало відомо під час аналізу офіційних повідомлень Державного митної служби України, Державного казначейства України, НАК "Нафтогазу" та статей у засобах масової інформації. Про порушення бюджетного законодавства та незаконного використання мільярдів гривень з боку вищих керівників виконавчої влади неодноразово писалось у ЗМІ, у тому числі і мною. В той же час офіційної реакції Генеральної прокуратури на ці повідомлення в ЗМІ жодного разу не було.

Так, в тій заяві я звертав Вашу увагу, що 4 квітня 2009 року Держмитслужба повідомила про величезне перевиконання плану надходжень до спецфонду бюджету. До нього перераховано 4820,7 млн. грн., і виконання сягнуло 392% до плану. Але відповідно до Закону "Про Державний бюджет України на 2009 рік" до спеціального фонду бюджету надходять кошти від акцизного збору з увезених на територію України товарів та від увізного мита, а грошові надходження від ПДВ з імпорту мають у повному обсязі надійти до загального фонду державного бюджету. Пересвідчитись у цьому можна подивившись статті 2 і 6 та додаток N1 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік". Якщо ж ми подивимося на інформацію митників, розміщену 04 квітня 2009 року прес-службою Державної митної служби України на вебсайті, то з'ясуємо, що загальна сума мобілізованих до державного бюджету коштів від акцизу та ввізного мита становить лише 2,29 млрд. грн. Стає очевидним, що митники – в порушення закону про державний бюджет – протягом першого кварталу поточного року перерахували щонайменше 2,53 млрд. грн. замість загального до спеціального фонду.

Як відомо, за рахунок загального фонду фінансуються у першу чергу так звані "захищені", соціально важливі статі бюджету. Саме за рахунок загального фонду здійснюється також відшкодування ПДВ. Тоді як витрати спецфонду фінансуються, за принципом наявності відповідного джерела, за рахунок якого здійснюються ті чи інші витрати. Законодавці дозволили уряду за погодженням з бюджетним комітетом Верховної Ради перенаправляти витрати з одних статей загального фонду на інші, те саме можна робити і з витратами спецфонду, але в жодному разі не дозволяється за рахунок коштів загального фонду фінансувати витрати, які мають проплачуватися за рахунок надходжень до спецфонду. Такі обмеження досить зрозумілі, адже має бути гарантовано покриття реальними фінансовими ресурсами насамперед статей загального фонду бюджету.

У своїй офіційній заяві я також вказував, що пізніше із повідомлень ЗМІ я дізнався, що метою цих дій керівництва уряду було знаходження коштів для виконання НАК "Нафтогаз України" фінансових зобов'язань перед бюджетом та постачальником імпортного газу – Газпромом. Тому уряду було потрібно створити джерело доходів спецфонду, бо тільки з нього можна було направити авансом Нафтогазу компенсацію різниці між цінами закупівлі імпортного газу і його реалізації суб'єктам господарювання (переважно теплокомуненерго) для виробництва теплової енергії, що споживається населенням. Така можливість передбачена постановою Кабінету міністрів N357 від 2 квітня цього року. Обсяги авансування, згідно з документом, залежатимуть від обсягу споживання природного газу теплокомуненерго в минулому році. В держбюджеті-2009 розмір такої компенсації становить лише 1, 614 млрд. грн. Уряд пропонував збільшити її в 4,8 рази – до 7, 725 млрд. грн. і вніс відповідний законопроект в парламент. Після того, як цей законопроект не був підтриманий народними депутатами, Прем'єр-міністр Тимошенко Ю.В. заявила, що уряд затвердив це рішення своєю постановою.

Підтвердження того, що ця постанова уряду вступила в силу не має, бо вона досі не надрукована в "Урядовому кур'єрі". Не розміщена вона і на офіційному веб-сайті уряду. В той же час днями з офіційної заяви прес-центру НАК "Нафтогаз України" мені стало відомо, що уряд уже перерахував Нафтогазу 3,3 млрд. грн. на компенсацію різниці між цінами закупівлі імпортного газу та його реалізації суб'єктам господарювання (переважно теплокомуненерго) для виробництва теплової енергії, що споживається населенням у 2009 році. Ця заява прес-центру НАК "Нафтогаз України" служить офіційним підтвердженням нецільового використання урядом бюджетних коштів щонайменше у розмірі 1,7 млрд. грн.

Таким чином має місце факт грубого порушення бюджетного законодавства і в діях керівництва є ознаки кримінальних злочинів передбачених статтями 210 ("Порушення законодавства про бюджетну систему України") та 211 ("Видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку") Кримінального кодексу України.

У свій заяві на ім'я Генерального прокурора наголошував, що скоєння цих протиправних дій з боку керівництва уряду, пов'язано, на мій погляд, з бажанням приховати величезні втрати НАК "Нафтогаз України" внаслідок укладання січневих газових угод, що були підписані керівництвом НАК "Нафтогаз України" під тиском з боку прем'єр-міністра України Тимошенко Ю.В.

Слід зазначити, що ці газові угоди були укладені без обов'язкового детального аналізу фінансових зобов'язань та ризиків, пов'язаних з їх виконанням. Таким чином у даному випадку у діях прем'єр-міністра України Тимошенко Ю.В. та керівників НАК "Нафтогаз України" вбачаються щонайменше ознаки злочинів, передбачених статтями 364 ("Зловживання владою або службовим становищем"), 365 ("Перевищення влади або службових повноважень"), 367 ("Службова недбалість") Кримінального кодексу України.

Враховуючи, що дії урядовців по незаконному використанню бюджетних коштів наносить багатомільярдні збитки усім громадянам України, в тому числі і мені особисто, я просив Генеральну прокуратуру порушити кримінальну справу по наведеним мною фактам та визначить мій процесуальний статус як постраждалого.

Після того 06.06.09 я отримав відповідь за підписом начальника відділу захисту фінансово-економічних інтересів держави А.Трипілька (реєстраційний номер 07/02/1-р від 02.06.09), в якій мені повідомлялось про направлення мого листа Головному контрольно-ревізійному управлінню щодо перевірки законності зарахування на рахунки НАК "Нафтогазу" грошових коштів та їх подальшого використання. Сам факт направлення моєї заяви до ГоловКРУ вказувало на відверте небажання відповідальних працівників Генеральної прокуратури розслідувати конкретні факти дій урядовців, які мають ознаки кримінальних злочинів. Хоча у відповідності з частиною четвертою статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України прокурор зобов'язаний "у разі необхідності перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів". Окрім того в листі пана А. Трипілька вказується лише щодо перевірки законності зарахування коштів НАК "Нафтогазу", в той час як я у своїй заяві я писав про конкретні докази скоєння дій, що мають ознаки злочинів, з боку керівництва Державної митної служби, Держказначейства та керівництва уряду, без прямих вказівок яких такі дії не могли бути здійсненні. На небажання розслідування дій урядовців, які мають ознаки кримінальних, вказує також те, що пан А.Трипілька направив мою заяву не Рахунковій палаті, яка є підзвітною Верховній Раді та незалежна від уряду, а ГоловКРУ, керівництво якого за своїм субординаційним статусом не може перевіряти та надавати оцінку діям з боку свого начальства – керівництва уряду.

Як я і очікував, ГоловКРУ (лист від 03.07.09 N08-16/1109) фактично відмовилось перевіряти, наведені в моїй заяві факти, пояснивши це тим, що планова перевірка Мінфіну у цьому році вже проводилась.

Виходячи з всього вищенаведеного, та враховуючи вимоги, передбачені статтями 4 (Обов'язок порушити кримінальну справу і розкрити злочин), 22 (Всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи), 23 (Виявлення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину), 94 (Приводи і підстави до порушення кримінальної справи), 95 (Заяви і повідомлення про злочин), 97 (Обов'язковість прийняття заяв і повідомлень про злочини і порядок їх розгляду), 98 (Порядок порушення справи), 99 (Відмова в порушенні справи) Кримінально-процесуального кодексу України наполягаю на порушенні кримінальної справи по наведеним мною фактам, або наданні офіційної відмови в порушенні справи.

Кушнірук Б.Б.

13.07.2009 року

P.S.

Для мене є показовою реакція, так званої, опозиційної Партії регіонів на відверті порушення бюджетного законодавства урядом Тимошенко. Представники цих "опозиціонерів" повністю уникають публічних висловлювань з цього приводу, хоча очевидно, що відверто порушуючи бюджетне законодавство, уряд робить парламент взагалі зайвою інституцією. Якщо уряд може самостійно змінювати найбільш важливий закон, який протягом року приймають законодавці, то навіщо вони тоді взагалі потрібні. Це мовчання "регіоналів" ще раз підтверджує інформацію про продовження таємних перемовин щодо розподілу країни між двома кримінально-олігархічними угрупованнями, що зараз повністю контролюють парламент. І те блокування парламентської трибуни, яке ми бачимо зараз, насправді є нічим іншим, як шумовою завісою, за якою БЮТ та Партія регіонів продовжують домовлятись щодо "дерібану" влади та загальнонаціонального майна України.