Шановне товариство!
Як і обіцяв, тримаю вас в курсі подій щодо мого листування з Генеральним прокурором України у зв'язку з виявленими мною фактами незаконного використання бюджетних коштів керівництвом уряду. 15 липня я писав у себе в блозі, що був змушений вдруге звернутись до пана Медведька. В цьому листі я звертав його увагу, що сам факт направлення моєї заяви до ГоловКРУ показує відверте небажання відповідальних працівників Генеральної прокуратури розслідувати конкретні дії урядовців, які мають ознаки кримінальних злочинів. Хоча у відповідності з частиною четвертою статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України прокурор зобов'язаний "у разі необхідності перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів". В цьому листі я також був змушений констатувати, що на небажання розслідувати дії урядовців, які мають ознаки кримінальних, вказує і те, що начальник відділу захисту фінансово-економічних інтересів держави ГПУ направив мою заяву не Рахунковій палаті, яка є підзвітною Верховній Раді та незалежна від уряду, а ГоловКРУ, керівництво якого за своїм субординаційним статусом не може перевіряти та надавати оцінку діям з боку свого начальства – керівництва уряду.
І ось я отримав ще одну відповідь з Генеральної прокуратури.
Її зміст не залишає сумнівів, що керівництво Генеральної прокуратури бажає за будь-яких умов скинути з себе справу розслідування незаконних дій керівництва виконавчої влади країни. В той же час в ГПУ розуміють законність моїх вимог щодо розслідування фактів брутального порушення бюджетного законодавства з боку високопосадовців, тому доручили реагувати на мою заяву співробітникам Рахункової палати України та СБУ. Хоча і тут ми бачимо яскравий приклад бюрократичних ігрищ, які мають на меті відтягнути розгляд цієї справи та "вжиття вичерпних заходів реагування". Так першою установою, куди спрямований мій лист, і яка згідно бюрократичних правил відповідальна за реагування та підготовку остаточної реакції з боку державних інституцій, значиться Рахункова палата, яка згідно законодавства не має повноважень порушувати кримінальну справу. Таким чином СБУ, навіть ретельно провівши перевірку викладених мною фактів, за процедурою повинна буде направити її Рахунковій палаті, а та у свою чергу, підтвердивши незаконність дій з боку керівництва уряду, зможе лише констатувати цей факт, а потім буде змушена направити відповідну інформацію Генеральній прокуратурі.
У мене не має жодних сумнівів щодо небажання, як з боку керівництва Генеральної прокуратури, так і інших правоохоронних структур, розслідувати до президентських виборів будь-яких кримінальних справ відносно пані Тимошенко та її оточення, і приклад з Лозінським, який, як тільки написав заяву про складання депутатських повноважень, зразу отримав можливість покинути країну, наочне цьому підтвердження. Тому своїм головним завданням у даному випадку я бачу недопущення ситуації, коли незаконне використання мільярдів гривень з боку урядовців взагалі залишиться без реагування з боку суспільства. Не виключаю також, що у разі якогось несподіваного політичного розкладу, яке спровокує надто активну реакцію з боку правоохоронців на дії керівництва уряду, що мають ознаки кримінальних, пані Тимошенко буде змушена за будь-яких умов домовлятись з Партією регіонів з приводу внесення змін до Закону "Про бюджет на 2009 рік", щоб заднім числом надати легітимність своїм доручення на використання бюджетних коштів на власний розсуд. Правда, що ще з державного майна отримає за це, наприклад, пан Ахметов, можу лише здогадуватися.
Але життя триває і я з нетерпінням чекаю на відповідь з боку Рахункової палати та СБУ, з якою обіцяю негайно ознайомити читачів УП.
