Почнемо з пані Тимошенко?
Погрози Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко про кримінальну відповідальність всім, хто розкрадав державні кошти, виглядають особливим знущанням на фоні нечуваного зухвалого, незаконного використання та розкрадання бюджетних коштів за ці останні два роки, коли ВОНА очолює уряд. Згадаємо, хоча б, квартирну історію в Боярці, щоб зрозуміти, кого в першу чергу вже давно пора притягати до кримінальної відповідальності.
Причому, як показує мій особистий досвід, примусити Генеральну прокуратуру хоч якось відреагувати на повідомлення про скоєння злочинів в бюджетній сфері неможливо.
Більш того, зрозуміло, що проблема в даному випадку не в прокуратурі. Боротьбу з незаконним використання та розкраданням бюджетних коштів необхідно здійснювати шляхом встановлення прозорих, конкурсних процедур державних закупівель, а не погрозами про кримінальну відповідальність. У зв'язку з цим, хотів би привести позиції Української народної партії з приводу відмови голосувати за подолання вето Президента України на закон про виділення уряду одного мільярду гривен. І в даному випадку квінтесенція позиції Української народної партії полягає не в тому, що цей мільярд гривень буде мати емісійний характер, хоча і в цьому не має нічого гарного, а в тому, що ми не хочемо, щоби під гаслами боротьби з грипом розкрадались бюджетні кошти. Приведу дослівно повідомлення прес-служби Української народної партії з посиланням на заяву Голови Секретаріату Української народної партії Ярослава Джоджика.
"Українська народна партія погодиться виділити уряду один млрд. гривень для боротьби з епідемією грипу тільки за умови, якщо у другому читанні буде прийнято законопроект про державні закупівлі з урахуванням зауважень Світового банку. Про це заявив народний депутат України, член парламентського бюджетного комітету, заступник голови УНП Ярослав ДЖОДЖИК перед відкриттям позачергового засідання Верховної Ради, яке було скликане саме для розгляду даного питання. "Якщо вимога УНП не буде виконана, якщо не будуть прийняті до уваги рекомендації Світового банку про прозорі тендери, українці й надалі будуть купувати Таміфлю в аптеках по 600 гривень замість 50 і при цьому слухатимуть урядові звіти про успішне "освоєння" мільярда", – застерігає Ярослав ДЖОДЖИК.
"У квітні 2008 року представники УНП спільно з депутатами інших фракцій ліквідували один з найбільш корумпованих державних органів – Тендерну палату. Наступним кроком мало стати прийняття нового закону, котрий унеможливив би усі корупційні схеми", – нагадує депутат. Утім в реальності, констатує він, "з весни минулого року державні закупівлі регулюються тимчасовим положенням, а у період сезонної епідемії грипу, взагалі, в "ручному режимі": за прямими вказівками прем'єра, чи віце-прем'єра".
"Результат такого управління очевидний – товари і послуги закуповуються за відверто завищеними цінами, – державні кошти розкрадаються", – наголошує Ярослав ДЖОДЖИК. Тож, на його переконання, "єдиний спосіб зупинити цю вакханалію – прийняти закон про державні закупівлі".
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
