Прозорість – основа розбудови європейської держави

22 січня відбувалися мітинги, демонстрації, різноманітні флеш-моби, пов'язані зі святкуванням чергової річниці Соборності України, а також з намаганням здійснити об'єднання різних опозиційних політичних сил на наступних парламентських виборах. Ці всі заходи є важливими та корисними. Вони демонструють, що українське суспільство живе і що воно незадоволено напрямком розвитку країни, скочуванням до авторитарної, кримінальної моделі функціонування держави.

В Києві на Фролівській в цей день також відбулася зустріч учасників руху "Ми – європейці" в соціальній мережі Facebook. Вона була цікава, хоча би з тих міркувань, що відбувається процес пошуку механізму взаємодії різних людей, які справді хочуть європейського шляху розвитку для України. Інша справа, поки що, попри щире бажання кращого для своєї країни, немає відчуття усвідомлення, яким чином цей рух зможе бути ефективними в своїх намірах та діях.

Очевидно, що, по-перше, доцільно чіткіше визначитись, чи є цей рух лише реакцією на парламентські вибори, які відбудуться восени цього року, або зразу визначає для себе значно більш довгострокові цілі. По-друге, варто зрозуміти, в якій мірі цей рух хоче інститулізуватися, тобто бути ще однією офіційно зареєстрованою громадською організацією, залишатиметься лише відкритим інтернет майданчиком для формування певних ідей та програм або намагатиметься перетворитись на політичну партію. По-третє, потрібно визначитися, яким чином цей рух взаємодіє з іншими громадськими рухами та організаціями, а також як він реагує на бажання політичних партій налагодити співробітництво, і яким чином намагатиметься не допустити використання ними цього руху в своїх короткострокових цілях.

І по-четверте, в залежності від відповідей на попередні питання, необхідно проголосити місію, цілі та завдання, які ставлять перед собою учасники руху "Ми – європейці".

Під час зустрічі на Фролівській я висловив сумнів щодо доцільності написання чергової програми реформ. Недолік такого намагання є те, що, насправді, подібних програм розроблено вже безліч. Причому багато з них написані з різних підходів щодо напрямку соціально-економічного розвитку України. Одні програми писалися з соціалістичного (соціал-демократичного) погляду на розвиток нашої країни, інші – ліберального або правоцентристського (консервативного). Причому всі ці моделі розвитку цілком можуть вважатися європейськими і мають право на реалізацію в залежності від поглядів тих, хто опиниться при владі. Головне, щоби ця влада була отримана в легітимний спосіб. Для реалізації якогось з напрямків європейського розвитку може використовуватися різний інструментарій податкового регулювання, розбудовуватися різна соціальна модель функціонування країни. Причому навіть на цілком професійному експертному рівні можуть існувати суттєві дискусії та заперечення щодо цього. Модель соціально-економічного розвитку країни залежить від того яка політична сила перемогла на виборах, та інтереси якої соціальної групи вона захищає.

Спроба написання ще однієї програми реформ – це щире, але наївне намагання робити те, що є відповідальністю партій. Бо завдання партій полягає не тільки в написанні програм розвитку країни, їх популяризації, але і реалізації в разі приходу до влади.

В той же час, якщо ми бажаємо європейського розвитку країни, поза залежністю від того, яка політична сила перемогла на виборах, необхідно, щоби державна влада та суспільство функціонували відповідно до європейських принципів. Одним з ключових таких принципів є прозорість діяльності. Прозора діяльність органів влади, прозоре використання бюджетних коштів, прозоре функціонування реєстрів прав власності, судових рішень, публічність податкової звітності підприємств тощо – все це кардинально змінює стосунки між владою та громадянами, між владою та громадськими організаціями, між владою та суб'єктами господарювання, між громадянами та підприємствами.

Прозорість примушує діяти всіх в зовсім інший спосіб, забезпечує абсолютно інший рівень контролю з боку громадян і всього суспільства дій влади, підприємств, партій, громадських організацій.

Якщо в українському суспільстві сформується усвідомлення беззаперечної необхідності прозорості, як фундаментального принципу розбудови України на європейських засадах та захисту прав і свобод громадян, тоді ми почнемо жити в іншій, справді європейській державі.

Отже, що таке прозорість?

Це:

1. Публічні реєстри майнових прав власності на рухоме та нерухоме майно. Суспільство має знати, кому належать, квартири, будинки, земельні ділянки, акції (частки) тих чи інших підприємств.

Всі розмови про те, що це приватна інформація та її розголошення порушує конституційні права громадян, є лише відвертою демагогією тих представників влади, політичних та бізнесових еліт, які не бажають, щоби була відомою інформація про реальні їх статки та джерела їх походження. Таке обмеження доступу до цієї інформації захищає інтереси виключно бюрократичної та олігархічної еліти країни.

2. Публічний реєстр підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності, з інформацією про те, хто є директорами цих підприємств.

Відкритий характер торгового реєстру є звичайною нормою не тільки для європейських країн, а взагалі для більшості країн світу. Будь-яка особа повинна мати можливість без жодних обмежень отримати виписку з нього.

3. Публічний реєстр судових рішень.

Останні дії влади, спрямовані на обмеження доступу до інформації цього реєстру, напряму пов'язані з бажанням приховати ті рішення суддів, які мають ознаки незаконних і прийнятих з порушенням норм матеріального та процесуального права, або мають на меті узаконення сумнівних дії влади та пов'язаних з нею бізнесових кіл.

4. Публічний реєстр одержувачів соціальних пільг та спеціальних пенсій.

Інформація про соціальні пільги та спеціальні пенсії не може бути закритою. В основі такого підходу є те, що інформація про використання бюджетних коштів не може мати приватний, закритий характер (окрім вузького кола бюджетних витрат, які стосуються національної безпеки).

5. Публічний реєстр про всі витрати в розмірі більше десяти тисяч гривень, які здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Така інформація повинна підлягати включенню в реєстр та обов'язковому оприлюдненню в строк не більше тридцяти календарних днів після їх здійснення. Оприлюдненню підлягає ціна отриманих товарів та послуг, конкурентний чи неконкурентний метод здійснення закупівлі, власники істотної участі в компанії (десяти та більше відсотків), в якої придбані ці товари та послуги.

6. Публічний реєстр інформації про доходи та витрати державних посадовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, суддів, керівників державних підприємств.

В реєстр повинна включатися інформація про доходи та витрати вищевказаних осіб та їх родин. Зрозуміло, якщо мова йде про державних службовців чи посадових осіб органів місцевого самоврядування, правоохоронців, то в реєстр повинна включатися інформація лише про осіб, які займають певні, визначені законом, посади та мають певний ранг держслужбовця.

7. Вільний доступ до податкової звітності підприємств.

Кожна особа повинна мати право, заплативши незначну суму, отримати в електронному вигляді інформацію про сплачені податки суб'єктів підприємницької діяльності. Хто слідкує за викривальними статтями журналістів "Української правди" міг звертати увагу, що вони доволі часто публікують подібну інформацію про підприємства, зареєстровані в європейських країнах, яку вони отримують за символічну плату.

8. Вільний доступ до інформації про рух нормативних документів та рішень, що розглядаються та затверджуються органами державної влади та місцевого самоврядування.

Громадяни повинні мати необмежений доступ до інформації про ініціаторів, розробників та погодження всіх проектів рішень та нормативних документів, що розглядаються та затверджуються органами державної влади та місцевого самоврядування. Має бути доступна інформація про те, в якому департаменті органу влади знаходиться той чи інший проект, хто його має погодити та вже погодив, строки протягом яких це повинно бути зроблено. Це все вписується в модель, так званого, "електронного урядування", що широко впроваджено в європейських країнах.

Якщо в українському суспільстві сформується загальне усвідомлення беззаперечної необхідності прозорості, як фундаментального принципу розбудови України на європейських засадах та захисту прав і свобод громадян, тоді ми почнемо жити в іншій, справді європейській державі. Тому популяризація ідеї прозорості та примушення політиків визнавати її впровадження своїм обов'язком при потраплянні в парламент чи органи виконавчої влади могло би однієї з цілей, а може навіть місією руху "Ми – європейці".

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.