Сергію Леонідовичу, а функціонально розділити монополістів не хочете?

Щойно прочитав заяву Сергія Тігіпка, що нi уряд України, нi президент Вiктор Янукович не готовi пiдвищити тарифи на газ для населення, i це є основною проблемою на переговорах з МВФ, який в такий спосіб вимагає стабілізувати фінансовий стан газового монополіста.

Від такої несказанної турботи про пересічних громадян з боку наших можновладців сльози мають навертатися.

В той же час для фахівців не є секретом, що реальне споживання газу населенням значно менше ніж протягом багатьох років декларується урядом. Колишній міністр з питань ЖКГ Олексій Кучеренко в прямому етері одного з телеканалів казав, що експерти міністерства оцінюють споживання газу населенням на рівні 13 -13,5 млрд куб газу.

Правда, наскільки менше споживає населення, не знає ніхто, в тому числі, мабуть, і в Нафтогазі. На сьогодні навіть будинкових лічильників в переважній кількості випадків немає. Тому данні про споживання населенням вказуються, виходячи з певного нормативу.

Річ в тім, що населенню постачається газ внутрішнього видобутку. Уряд декларує, що населення споживає 16,59 млрд кубів газу на рік (за підсумками 2010 року, данні за 2011 рік ще досі не оприлюднені).

Цей газ постачається населенню приватними комерційними структурами – обл/міськгазами. Вони ж постачають газ і підприємствам. Враховуючи, що ціна на газ для населення в декілька разів є нижчою ніж для підприємств, тому щорічно декілька мільярдів кубів газу декларується, як спожитий населенням, але, насправді, постачається підприємствам. Щорічна загальна ціна питання в межах всієї країни коливається десь в межах 1-1,5 млрд доларів. Це ті кошти, які щорічно "дерібаняться" між власниками підприємств, що споживають цей газ за заниженими цінами, власниками обл/міськгазів, високопосадовцями Нафтогазу, ну, звичайно, і урядовцями.

До речі саме бажання отримати доступ до цього "дерібану" спонукало керівництво минулого уряду боротися за повернення собі контролю над обл/міськгазами.

Зламати цю схему можна відносно нескладно. Необхідно у відповідності з Третім енергетичним пакетом ЕС розділити функції оптових продавців, транспортерів газу, та роздрібних продавців, заборонивши контроль за ними спорідненим структурам. Причому мав би бути вільний доступ на оптовий та роздрібний ринок газу різних приватних структур. Зрозуміло, що за таких умов транспортер газу був би змушений встановити лічильники обліку газу на вході до всіх споживачів, або споживачі це зробили би.

В разі реалізації такої демонополізації повісити на населення завищені обсяги споживання газу стало би вкрай складно. А це означає, що Нафтогаз зміг би щорічно отримувати додаткові 8-12 млрд грн доходу від постачання газу для підприємств. Хоча, мені так здається, що і загальне споживання газу в межах України почало би куди більш активно скорочуватися.

І цього всього можна досягти без розмов з приводу турботи про населення. Правда, в цьому випадку інтереси деяких олігархів та можновладців постраждають. Але ж пан Тігіпко мав би дбати про соціальний захист пересічних громадян, а не наших багатіїв. Тому, Сергію Леонідовичу, Ви разом з іншими урядовцями функціонально розділити монополістів не хочете?

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.