Опозиція повинна припинити виконувати з владою танок ''нанайських хлопчиків''
Всі чудово розуміють, що головна мета прийняття "мовного" закону – це відволікання уваги громадян від зростаючих проблем в країні, карколомного збільшення суверенних боргів, неминучого обвалу курсу національної валюти, невідворотного вповзання української економіки в довгострокову депресію, зі зростаючим розшарування населення, коли купка олігархів стає багатшими, а мільйони українців стають фактично жебраками, катастрофічним скороченням кількості тих, кого можна було віднести до середнього класу. Влада зацікавлена, щоби "мовне" питання стало головним на парламентських виборах, щоби відбувся жорсткий електоральний поділ за "мовною" ознакою.
Інша справа, що і значна частина нашої опозиції теж зацікавлена в цьому. Бо тоді не доведеться відповідати за продаж місць в списках "тушкам", за допомогою яких приймалися рішення по Чорноморському флоту Росії та цей останній "мовний" закон. Не доведеться їм також звітувати, чому не виконувалися передвиборчі обіцянки щодо особистого голосування в парламенті, не сформована виборча система на принципах відкритих списків, не відбулося реальних реформ судової та правоохоронної системи. Про все це можна буде не згадувати, розповідаючи, які ж вони патріоти і як вони спасають українську мову.
Ну а щодо економічної кризи та заходів, спрямованих на зменшення її негативних наслідків, то переконаний, що, насправді, саме це повинно бути головним питанням виборчої кампанії.
А щоби всім було зрозуміло, що ми вже фактично вповзли в економічну кризу, незважаючи на всі розмови урядовці про 2 відсотки зростання ВВП за підсумками першого півріччя, наведу лише декілька сухих статистичних даних.
Так, за перші п'ять місяців цього року у порівнянні з тим же періодом минулого року офіційне зростання промисловості сягнуло аж 0,7%. Але якщо вилучити фактор підвищеного виробництва тепла та електричної енергії внаслідок дуже холодних січня-березня, то фактично зростання промисловості за п'ять місяців склало аж 0,3%. Індекс обсягу виконаних будівельних робіт у 2012 році склав 100,3%, тобто зростання ті ж таки 0,3%. І це при тому що саме в ці місяці ще завершувалися будівельні роботи, пов'язані з Євро 2012. Індекс обсягу сільськогосподарського виробництва січень-травень 2012 року склав 101,5%, тобто зростання 1,5 відсотки. Але вже розпочалися жнива, і врожай в цьому році буде суттєво нижчим ніж в минулому році, тому за підсумками дев'яти місяців ми гарантовано отримуємо значно гірші показники, аж до від'ємного рівня.
Від'ємне сальдо балансу торгівлі товарами за перші 4 місяця збільшилося до майже 4,4 млрд. доларів США. З такими темпами до кінця року воно складами значно більше 10 млрд доларів США, а значить падіння курсу гривні до іноземних валют стане неминучим.
Ще гірша ситуація з вантажними перевезеннями та вантажооборотом. За перші п'ять місяців вони скоротилися у порівнянні з тим же періодом минулого року на 3,8% та 9%. Фактично це обвал, який показує що не виробляється продукція, яку можна кудись відвантажувати. Пасажирські перевезення за січень-травень 2012 року впали на 4,6%, а пасажирооборот на 0,8%. До речі, саме пасажироперевезення та пасажирооборот, є непрямими показниками, які свідчать про падіння реальних доходів населення попри всі заяви влади про їх зростання. Є добре відомий економістам прямий зв'язок між доходами населення та пасажирооборотом і пасажирськими перевезеннями. Зі зростанням доходів населення зростають і пасажирооборот та пасажирські перевезення, і навпаки – падають доходи, з ними падає рухливість населення.
А ще нас неминуче чекає зростання цін монополістів на комунальні послуги, витягування з кишень громадян протягом року до сотні мільярдів гривень монополістами, яким максимально сприяє чинна влада.
Якщо наша опозиція гратиметься з регіоналами в "мовні" питання в ролі "нанайських хлопчиків", і не сконцентрує увагу виборців на зростаючі проблеми в економіці, які є багато в чому наслідком економічної політики чинної влади, то вона не просто програє вибори, вона їх програє вщент.
Тому закликав би наших опозиціонерів на всі мовні проблеми відповідати, що "регіонали" виконали свою передвиборчу обіцянку і зараз матері, дружини та діти, можуть оплакувати замордованих у відділках міліції близьких російською мовою. Старики на Сході та Півдні України можуть після виконання обіцянок "регіоналів" про "покращення життя вже сьогодні" спокійно російською мовою підраховувати пенсії, які вони мають розтягнути на місяць, щоби не померти від голоду. Десятки тисяч представників малого бізнесу та підприємці теж отримали можливість написати заяву про банкрутство та закриття своєї справи російською мовою, бо влада зробила все для цього. Про тотальні знущання та порушення своїх прав чиновниками, правоохоронцями, суддями всі громадяни, та особливо Лівобережної України, теж отримають право волати російською.
Тільки перевівши обговорення мовного питання в площину соціально-економічної політики, тотального порушення громадянських та політичних прав громадян чинною владою, можна не тільки виграти вибори, але і об'єднати країну. От тільки питання, чи є в наших опозиціонерів бажання саме цього?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
