12 грудня 2012, 13:37

Фізичне недопускання Табалових до сесійної зали – це шлях в нікуди

Я розумію, що викличу чиїсь додаткові негативні коментарі на свою адресу, але хотів би прокоментувати ситуацію з Олександром та Андрієм Табаловими.

Те, що в цьому складі парламенту з'являться, так звані, "тушки", ні в кого не було сумніву. Підстав для цього було більше ніж достатньо.

По-перше, в політичних силах, які сформовані не на ідеологічній основі, завжди з'являтимуться ті, хто за тих чи інших обставин готовий буде їх зрадити.

По-друге, непрозора система фінансування політичних сил передбачає ймовірність того, що воно відбуватиметься в тому числі за рахунок скоробагатько, які купуватимуть собі депутатство для вирішення власних проблем.

По-третє, непрозорий принцип формування передвиборчих списків та визначення кандидатів по мажоритарним округам створює передумови для внутрішньопартійної корупції. І очевидно, що таких корупційних дій було значно більше ніж буде самих фактів "тушкування". Дехто з таких покупців своїх депутатських посвідчень нікуди не перебігатимуть до 2015 року, розраховуючи отримати великий куш, опинившись в команді переможця президентських виборів. Але від того, що вони формально не стали "тушками", морально-етична якість цих депутатів не буде кращою.

Отже, в наступні п'ять років прикладів таких зрад виборців буде ще багато. Але намагання вирішити проблему "тушок" в силовий спосіб, шляхом фізичного недопускання таких депутатів в сесійну залу парламенту, це шлях в нікуди. Він виглядає емоційно красивим, але є відверто незаконним. Морально-етичні проблеми з політичною зрадою не можуть бути підставою для фізичного недопусканя тих чи інших депутатів до сесійної зали. Ті, хто це робить, порушують закон, а це точно не той шлях, яким слід будувати правову державу.

Більш того, не потрібно бути оракулом, щоби передбачити, що в кінцевому результаті ті ж такі батько та син Табалови отримають можливість знаходитися в сесійній залі. Можу спрогнозувати, що раніше чи пізніше їх запустять в сесійну залу через двері для керівництва парламенту. Потім депутати від Партії регіонів створять для них живий щит, і батько та син Табалови проголосять текст присяги, виконавши формальні передумови для отримання статусу народних депутатів. І коли це станеться, тоді буде продемонстрований приклад політичної імпотентності опозиції.

Крім того, створюючи фізичне протистояння з провладним депутатами з цього приводу, опозиціонери лише грають проти себе та країни. Бо, по-перше, це відволікатиме увагу суспільства від справжніх причин появи "тушек" та формування передумов, які би запобігли цьому в майбутньому. По-друге, що більш важливе, за лаштунками фізичного протистоянням з цього та схожих приводів, відбуватиметься подальше розкрадання державної власності та бюджетних коштів. Пригадайте, що в дні жорстокого фізичного протистояння депутатів в сесійні залі, приймалися зовні не примітні, але відверто корупційні закони.

Показово також, що опозиційні політичні сили, проголошуючи своє негативне ставлення до чинної влади, досі не сформулювали конкретний перелік кроків, які, на їх думку, дозволять зупинити погіршення економічної ситуації в країні, поглиблення соціального розшарування населення. Причому, йдеться не про популістські заяви, розраховані на те, щоби красиво виглядати перед виборцями, а суто професійні та якісно пророблені законопроекти.

Саме на цьому їм варто зосередити свою увагу. Бо інакше відбуватиметься розчарування населення в опозиційних партіях, в чому і зацікавлена влада. Для влади зараз буде важливіше не стільки покращити ставлення населення до себе, скільки опустити рейтинг опозиції. В цьому випадку виборці, не бачачи різниці між владою та опозицією, можуть просто не піти на президентські вибори.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.