Дурна звичка українських політиків використовувати євродепутатів в якості політичної підтанцівки
В мене зараз викликав саркастичну посмішку останній блог Тараса Березовця.
Коли представники Тимошенко використовують, ну зовсім на безкорисливій основі, тих чи інших депутатів Європарламенту чи Конгресу США, для відвертого лобіювання інтересів "хворої номер один в Україні", то це нормально. Це складова боротьби зі злочинним режимом. Навіть, якщо це позбавить Україну можливості підписати Угоду про асоціацію з ЄС.
Також відповідає нормі абсурдна ситуація з німецькими лікарями клініки Шаріте, які усвідомлюючи делікатність свого статусу, користуються послугами та подарунками від депутатів – представників опозиції. Вже не кажучи про, мабуть, безпрецедентне в світовій лікарській практиці, лікування міжхребцевої грижі хворої в лікарні вже протягом 15 місяців, до якого вони мають безпосереднє відношення. Це ж яке здоров'я потрібно мати, щоби весь час постійно проходити фізіотерапевтичні процедури, які вже розраховуються сотнями?
Але коли, зрозуміло, теж суто на безоплатній основі, такими ж послугами євродепутатів, вже в своїх інтересах, користуються "регіонали", то це викликає праведний гнів з боку а-ля опозиціонерів.
Може, шановне політичне товариство, варто припинити використовувати європейських чи американських політиків у якості підтанцівкі у внутрішньополітичні боротьбі? Зрозуміло, що вони не так розбещені хабарами, як у нас тут в Україні, а тому коштують недорого. Але їх ефективність стає примарною, бо надто очевидна їх роль. Я вже не кажу, що це виглядає відверто гидотно. І дискредитує не так цих заморських лобістів, як самих українських політиків, які не соромляться користуватися їхніми послугами.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
